坦白地说，一听到这些话，我浑身都发抖了，医生的声调也在发颤，这说明连他都被亲口说给我们听的那件事所深深地激动了。福尔摩斯惊异地向前探着身，两眼显出当他对一件事极感兴趣时所特有的炯炯发光的专注的眼神。
Признаюсь, від цих слів мені аж мороз пішов поза шкірою. Та й дрож у голосі доктора Мортімера засвідчив, що він і сам глибоко схвильований своєю розповіддю. Холмс нетерпляче нахилився вперед, а його очі спалахнули колючим сухим блиском — це було безпомилковою ознакою того, що в ньому прокинулася гостра цікавість.
“您真看到了吗？”
— Ви їх бачили?
“清楚得就象现在我看见您一样。”
— Так само виразно, як оце вас.
“您什么也没有说吗？”
— І нічого не сказали?
“说又有什么用呢！”
— А що це дало б?
“为什么别人就没有看到呢？”
— Як же трапилося, що ніхто більше не помітив слідів?
“爪印距尸体约有二十码，没有人注意到。我想如果我不知道这件传说的话，恐怕也不会发现它。”
— Вони були ярдів за двадцять від тіла, ніхто просто не звернув на них уваги. Думаю, я теж їх не побачив би, коли б не знав цієї легенди.
“沼地里有很多看羊的狗吗？”
— На пустищі багато вівчарок?
“当然有很多，但是这只并不是看羊狗。”
— Багато. Але то бігала не вівчарка.
“您说它很大吗？”
— Ви кажете, сліди були великі?
“大极了。”
— Величезні.
“它没有接近尸体吗？”
— А собака наближалася до тіла?
“没有。”
— Ні.
“那是个什么样的夜晚？”
— Яка тоді була погода?
“又潮又冷。”
— Сира й прохолодна.
“并没有下雨吧？”
— А чи йшов дощ?
“没有。”
— Ні.
“夹道是什么样的？”
— Що являє собою алея?
“有两行水松老树篱，高十二英尺，种得很密，人不能通过，中间有一条八英尺宽的小路。”
— Це два ряди старих тисових дерев, які зрослися в густий живопліт у дванадцять футів заввишки. Між ними доріжка завширшки близько восьми футів.
“在树篱和小路之间还有什么东西吗？”
— А між тисами й доріжкою ще що-небудь є?
“有的，在小路两旁各有一条约六英尺宽的草地。”
— Є смужки трави завширшки по шість футів по обидва боки доріжки.
“我想那树篱有一处是被栅门切断了的吧？”
— Якщо я правильно зрозумів, у тисову алею можна проникнути тільки в одному місці крізь хвіртку?
“有的，就是对着沼地开的那个栅门。”
— Так, крізь хвіртку на пустище.
“还有其他的开口吗？”
— Чи є туди інші виходи?
“没有了。”
— Немає.
“这样说来，要想到水松夹道里来，只能从宅邸或是由开向沼地的栅门进去罗？”
— Отже, в тисову алею можна увійти або просто з будинку, або у хвіртку на пустище?
“穿过另一头的凉亭还有一个出口。”
— Є ще один вихід — крізь альтанку в дальньому кінці алеї.
“查尔兹爵士走到那里没有？”
— Сер Чарльз дійшов туди?
“没有，他躺下的地方距离那里约有五十码。”
— Ні, він лежав за п'ятдесят ярдів від неї.
“现在，摩梯末医生，请告诉我——这是很重要的一点——你所看到的脚印是在小路上而不是在草地上吧？”
— А тепер скажіть мені, докторе Мортімере,— це дуже важливо,— сліди, які ви побачили, були на доріжці, а не на траві?
“草地上看不到任何痕迹。”
— На траві слідів не видно.
“是在小路上靠近开向沼地的栅门那一面吗？”
— Вони були з того краю доріжки, де хвіртка?
“是的，是在栅门那一面的路边上。”
— Так, вони були з того самого краю доріжки, що й хвіртка на пустище.
“您的话引起了我极大的兴趣。还有一点，栅门是关着的吗？”
— Страшенно цікаво. Ще одне. Хвіртка була зачинена?
“关着，而且还用锁锁着呢。”
— Зачинена й замкнена на висячий замок.
“门有多高？”
— Яка вона заввишки?
“四英尺左右。”
— Близько чотирьох футів.
“那么说，任何人都能爬过来了？”
— Отже, через неї можна перелізти?
“是的。”
— Можна.
“您在栅门上看到了什么痕迹吗？”
— А які сліди ви побачили біля хвіртки?
“没有什么特别的痕迹。”
— Там не було нічого особливого.
“怪了！没有人检查过吗？”
— Боже мій! Невже не шукали?
“检查过，是我亲自检查的。”
— Шукали. Я сам шукав.
“什么也没有发现吗？”
— І нічого не знайшли?
“简直把人搞得胡里湖涂；显然查尔兹爵士曾在那里站过五分钟到十分钟的样子。”
— Там усе було дуже заплутано. Сер Чарльз, очевидно, стояв біля хвіртки хвилин п'ять-десять.
“您怎么知道的呢？”
— Чому ви так думаєте?
“因为从他的雪茄上曾两次掉下烟灰来。”
— Тому що попіл з його сигари впав двічі.
“太妙了，华生，简直是个同行，思路和咱们一样。可是脚印呢？”
— Чудово! Такий колега, Вотсоне, нам до душі. Ну, а сліди?
“在那一小片沙砾地面上到处都留下了他的脚印；我看不出来有别人的脚印。”
— На маленькій латочці піску були сліди тільки сера Чарльза. Інших я не побачив.
歇洛克·福尔摩斯带着不耐烦的神情敲着膝盖。
Шерлок Холмс нетерпляче ляснув себе по коліну.
“要是我在那里该多好！”他喊道，“显然这是一个极有意思的案件，它为犯罪学专家提供了进行研究工作的广泛的好机会。我本可在那片沙砾地面上看出不少线索来的；但是，现在那些痕迹已被雨水和爱看热闹的农民的木鞋所消灭了。啊！ 摩梯末医生，摩梯末医生啊，当时您为什么不叫我去呢！说真的，您该对这件事负责。”
— Який жаль, що я там не був! — вигукнув він. — Це, безперечно, надзвичайно цікава справа, вона надає величезні можливості для спеціаліста-науковця. Оту піщану сторінку, на якій я міг би прочитати так багато, давно вже розмито дощем і столочено дерев'яними черевиками селян. О докторе Мортімере, докторе Мортімере, подумати тільки, що ви мене не покликали! Ви взяли на себе дуже велику відповідальність.
“福尔摩斯先生，我无法既请了您去，而又不把这些真相暴露于世，而且我也已经说明不愿这样做的原因了。同时，同时——”
— Я не міг звернутися до вас, містере Холмсе, не розголосивши всіх цих фактів, а я вже пояснив, чому не бажав цього робити. Крім того, крім того...
“为什么您犹豫不说呢？”
— Чого ж ви замовчали?
“有的问题，就连最精明老练的侦探也是毫无办法的。”
— Є одна сфера, де безсилі найпроникливіші й найдосвідченіші детективи.
“您是说，这是一件神怪的事情吗？”
— Ви хочете сказати, що тут не обійшлося без чогось надприродного?
“我并没有肯定这样说。”
— Категорично твердити цього я не можу.
“您是没有肯定这样说。但是，显然您是这样想的。”
— Не можете, але ви так думаєте.
“福尔摩斯先生，自从这件悲剧发生之后，我曾听到过一些很难与自然法则相符合的事情。”
— Відтоді як сталася ця трагедія, містере Холмсе, до мене дійшли чутки про кілька випадків, які важко узгодити з існуючим у природі порядком.
“请举例说吧。”
— Наприклад?
“我知道在这可怕的事情发生之前，就有些人曾在沼地里看到过跟所说的这个巴斯克维尔的怪物形状相同的动物，而且决不是科学界所已知道的兽类。他们异口同声地说是一只大家伙，发着光，狰狞得象魔鬼似的。我曾盘问过那些人；其中有一个是精明的乡下人，一个是马掌铁匠，还有一个是沼地里的农户；他们都说了关于这个可怕的幽灵的相同的故事，完全和传说之中的狰狞可怕的猎狗相符。您可以相信，全区都被恐惧所笼罩了，敢在夜晚走过沼地的真可以算是大胆的人了。”
— Я з'ясував, що кілька місцевих жителів ще до жахливої смерті сера Чарльза бачили в пустищі якусь тварину — за описом вона достоту відповідає баскервільському демону і, цілком імовірно, ще невідома науці. Всі очевидці сходяться на тому, що це моторошна, схожа на привид величезна істота, яка до того ж ще й світиться. Я піддав цих людей перехресному допиту — один з них хитрий, упертий селянин, другий — коваль, третій хуторянин з пустища,— і кожний з них розповів ту саму історію про страхітливий привид, достеменно схожий на пекельного собацюру, про якого йдеться в легенді. Повірте мені, всю нашу округу охопив жах, і тепер з'являтися на пустищі вночі відважуються тільки найбільші відчайдухи.
“难道您——一个有着科学素养的人，会相信这是神怪的事吗？”
— І ви, досвідчена людина науки, вірите, що це явище надприродне?
“我也不知道应该相信什么。”
— Не знаю навіть, чому вірити.
福尔摩斯耸了耸肩。
Холмс знизав плечима.
“至今为止，我的调查工作的范围还仅限于人世，”他说，“我只与罪恶做了稍许的斗争。但是，要接触到万恶之神，也许就不是我之力所能及的了。但是无论如何，您总得承认，脚印是实实在在的吧。”
— Досі моя розшукна робота обмежувалася цим світом,— мовив він.
— В міру своїх скромних сил я боровся із злом, але кинути виклик самому прабатькові зла було б з мого боку, мабуть, занадто великим зухвальством. А проте ви мусите визнати, що сліди тієї істоти — річ матеріальна.
“这只古怪的猎狗确是实在得足以撕碎人的喉咙了，可是它又确实象是妖魔。”
— Собака з легенди виявився досить матеріальним, щоб розірвати людині горло, і все ж водночас він був якийсь сатанинський.
“我看得出来，您已经非常倾向于超自然论者了。可是，摩梯末医生，现在请您告诉我，您既持有这种看法，为什么还来找我呢？您以同样的口气对我说，对查尔兹爵士的死进行调查是毫无用处的，而您却又希望我去调查。”
— Бачу, ви остаточно перейшли в табір тих, хто вірить у надприродне. А тепер, докторе Мортімере, скажіть мені ось таке. Якщо ви додержуєтесь цієї думки, то навіщо ви взагалі прийшли до мене? Ви кажете мені, що розслідувати причини смерті сера Чарльза марна справа і тут же, не переводячи подиху, заявляєте, що бажаєте, щоб я взявся за цю справу.
“我并没有说过希望您去调查啊。”
— Я не казав, що бажаю, щоб ви взялися за неї.
“那么，我怎样才能帮助您呢？”
— Тоді чим же я можу вам допомогти?
“希望您告诉我，对于即将抵达滑铁卢车站的亨利·巴斯克维尔爵士应该怎么办呢？”摩梯末医生看了看他的表，“他在一个钟头零一刻钟之内就要到了。”
— Порадою, що мені робити з сером Генрі Баскервілем, який прибуває на вокзал Ватерлоо,— доктор Мортімер подивився на свій годинник,— рівно через годину з чвертю.
“他就是继承人吗？”
— Це спадкоємець?
“对了，查尔兹爵士死后，我们对这位年轻的绅士进行了调查，才发现他一直就在加拿大务农。根据我们的了解，由种种方面看来，他都是个很好的人。我现在不是作为一个医生，而是作为查尔兹爵士遗嘱的受托人和执行人说话的。”
— Так. Після смерті сера Чарльза ми навели про нього довідки й дізналися, що він фермерствує в Канаді. З відгуків, які до нас дійшли, нам відомо, що це в усіх відношеннях прекрасна молода людина. Я говорю зараз не як лікар, а як довірена особа й виконувач духівниці сера Чарльза.
“我想没有其他申请继承的人了吧？”
— Чи немає інших претендентів на спадщину?
“没有了。在他的亲属之中，我们唯一能够追溯到的另一个人就是罗杰·巴斯克维尔了。他是兄弟三个之中最年轻的一个，查尔兹爵士是最年长的一个，年轻时就死了的二哥就是亨利这孩子的父亲。三弟罗杰是家中的坏种，他和那专横的老巴斯克维尔可真是一脉相传；据他们说，他长得和家中的老修果的画像维妙维肖。他闹得在英格兰站不住脚了，逃到了美洲中部，一八七六年生黄热病死在那里。亨利已是巴斯克维尔家最后仅存的子嗣。在一小时零五分钟之后，我就要在滑铁卢车站见到他了。我接到了一份电报，说他已于今晨抵达南安普敦。福尔摩斯先生，现在您打算让我对他怎么办呢？”*
— Немає. Єдиний інший родич, на слід якого нам пощастило натрапити,— це Роджер Баскервіль, найменший з трьох братів, старшим серед яких був нещасний сер Чарльз. Середній брат, який вмер молодим, є батьком сера Генрі. Третій, Роджер, був у сім'ї паршивою вівцею. Він походив з давньої деспотичної баскервільської породи і, так мені розповіли, був як дві краплі води схожий на старого Гуго. В Англії йому зробилося непереливки і він утік в Центральну Америку, де й помер від жовтої лихоманки в тисяча вісімсот сімдесят шостому році. Генрі — останній з Баскервілів. За одну годину й п'ять хвилин я зустріну його на вокзалі Ватерлоо. Я одержав телеграму, що цього ранку він прибув у Саутгемптон. Ну, містере Холмсе, що, на вашу думку, мені з ним робити?
“为什么不让他到他祖祖辈辈居住的家里去呢？”
— А чому б йому не поїхати в своє родове гніздо?
“看来似乎很应该，不是吗？可是考虑到每个巴斯克维尔家的人，只要到那里去，就会遭到可怕的命运。我想，如果查尔兹爵士在死前还来得及能和我说话的话，他一定会警告我，不要把这古老家族的最后一人和巨富的继承者带到这个致命的地方来。可是，不可否认的，整个贫困、荒凉的乡区的繁荣幸福都系于他的来临了。如果庄园里没有个主人，查尔兹爵士做过的一切善行就会全部烟消云散。由于我个人显然对这事很关心，恐怕我个人的看法对此事影响过大，所以才将这案件向您提出来，并征求您的意见。”
— Це було б ніби й природно. Та зважте на те, що кожного Баскервіля, який оселявся там, спостигала лиха доля. Я впевнений, що якби сер Чарльз міг поговорити зі мною до своєї смерті, він застеріг би мене, щоб я не привозив останнього нащадка стародавнього роду й спадкоємця великого багатства в те страшне місце. А проте не можна заперечити, що добробут нашого бідного суворого краю залежить від того, житиме там сер Генрі чи ні. Всі добрі починання сера Чарльза зведуться нанівець, якщо баскервільський замок стоятиме пусткою. Я все розповів вам і прошу вашої поради тому, що боюсь, щоб мої власні інтереси як місцевого жителя не позначились надмірно на моїх діях.
福尔摩斯考虑了一会儿。
Холмс ненадовго замислився.
“简单说来，事情是这样的，”他说，“您的意见是说，有一种魔鬼般的力量，使达特沼地变成了巴斯克维尔家人居处不安之所——这就是您的意见吗？”
— Якщо обійтися без зайвих слів, то справа стоїть так,— сказав він. — На вашу думку, існує якась диявольська сила, яка перетворила Дартмур у небезпечне для Баскервілів місце. Я не помиляюсь?
“至少我可以说，有些迹象说明可能是这样的。”
— В усякому разі, я маю підстави твердити, що це можливо.
“是的。可是肯定地说，如果您那神怪的说法是正确的话，那么，这青年人在伦敦就会象在德文郡一样地倒霉。一个魔鬼，竟会象教区礼拜堂似的，只在本地施展权威，那简直太难以想象了。”
— Саме так. Але ж, якщо ваша теорія про надприродні сили правильна, то в Лондоні вони напевно можуть занапастити цього молодого спадкоємця так само легко, як і в Девоншірі. Погодьтеся, диявол, дієздатний тільки в своїй місцевості, як парафіяльна рада, річ надто незбагненна.
“福尔摩斯先生，如果您亲身接触到这些事情，也许您就不会这样轻率地下断语了。根据我的理解，您的意见是：这位青年在德文郡会和在伦敦同样的安全。他在五十分钟内就要到了，您说该怎么办呢？”
— Ви висловлювалися б не так легковажно, містере Холмсе, якби самі особисто зіткнулися з усім цим. Отже, наскільки я зрозумів, ви вважаєте, що сер Генрі буде в Девоншірі в такій же безпеці, як і в Лондоні. Він приїжджає через п'ятдесят хвилин. Що ви мені пррадите робити зараз?
“先生，我建议您坐上一辆出租马车，叫走您那只正在抓挠我前门的长耳猎犬，到滑铁卢去接亨利·巴斯克维尔爵士。”
— Зараз я раджу вам, сер, гукнути кеб, узяти свого спанієля, що шкребеться у вхідні двері, і їхати на вокзал Ватерлоо зустрічати сера Генрі Баскервіля.
“然后呢？”
— А далі?
“然后，在我对此事作出决定之前，什么也不要告诉他。”
— Далі ви зовсім нічого йому не будете казати, поки я не обміркую цю справу як слід.
“您要用多长时间才能作出决定呢？”
— Скільки часу вам потрібно для цього?
“二十四小时。如果您能在明天十点钟到这里来找我的话，摩梯末医生，那我真是太感谢您了；而且如果您能偕亨利·巴斯克维尔爵士同来的话，那就会更有助于我作出未来的计划了。”
— Двадцять чотири години. Я буду вам дуже зобов'язаний, докторе Мортімере, якщо завтра о десятій ранку ви завітаєте сюди до мене, якщо ж ви ще й приведете з собою сера Генрі Баскервіля, це допоможе мені краще розробити плани на майбутнє.
“我一定这样作，福尔摩斯先生。”他把这约会用铅笔写在袖口上，然后就带着他那怪异的、凝目而视和心不在焉的样子匆忙地走了。当他走到楼梯口时，福尔摩斯又把他叫住了。
— Я так і зроблю, містере Холмсе,— доктор Мортімер записав час зустрічі на своїй манжеті й квапливо вийшов, у властивій йому дивній манері неуважно роздивляючись навколо. Холмс зупинив його, коли він уже дійшов до сходів.
“再问您一个问题，摩梯末医生，您说在查尔兹·巴斯克维尔爵士死前，曾有几个人在沼地里看见过这个鬼怪吗？”
— Ще одне запитання, докторе Мортімере. Ви кажете, кілька чоловік бачило на пустищі той привид перед смертю сера Чарльза Баскервіля?
“有三个人看见过。”
— Бачили троє.
“后来又有人看见过吗？”
— А після смерті сера Чарльза привид з'являвся?
“我还没有听说过。”
— Не чув нічого такого.
“谢谢您，早安。”
— Дякую вам. На все добре.
福尔摩斯带着安静的、内心满足的神情回到他的座位上去，这表示他已找到了合乎口味的工作了。
Холмс сів на своє місце, і на обличчі в нього з'явився вираз внутрішньої спокійної вдоволеності, який означав, що перед ним проблема до пари його майстерності.
“要出去吗，华生？”
— Збираєтеся кудись іти, Вотсоне?
“是啊，不过如果能对你有帮助的话，我就不出去。”
— Так, якщо нічим не зможу вам допомогти.
“不，我亲爱的伙伴，只有在采取行动的时候，我才会求助于你呢。真妙啊，从某些观点看来，这件事实在特别。在你路过布莱德雷商店的时候，请你叫他们送一磅浓烈的板烟来好吗？谢谢你。如果对你方便的话，请你在黄昏前不要回来，我很想在这段时间里把早上获得的有关这极为有趣的案件的种种印象比较一下。”
— Ні, мій друже, я звертаюся до вас по допомогу тоді, коли настає час дій. Але яка це чудова, справді унікальна справа, хоч з якого боку на неї дивитись. Коли будете проходити повз крамницю Бредлі, попросіть його, будь ласка, прислати мені фунт найміцнішого тютюну. Наперед дякую. Буде також непогано, якщо вам не завдасть труднощів не повертатися додому аж до вечора. А тоді я з радістю обміняюся з вами враженнями про цю надзвичайно цікаву проблему, яку нам було запропоновано сьогодні вранці.
我知道，在精神高度集中，权衡点滴证据，作出不同的假设，把它们对比一下，最后再确定哪几点是重要的，哪些是不真实的时候，闭门独处，苦思终日，对我朋友说来是极为必要的。因此我就把时间全部消磨在俱乐部里了，黄昏前一直也没有回到贝克街去。在将近九点钟的时候，我才又坐在休息室里了。
Я знав, що моєму другові в години його напруженої розумової роботи, коли він зважував буквально кожну найдрібнішу обставину справи, вибудовував взаємовиключні версії, протиставляючи їх одна одній і вирішуючи, які деталі мають значення і які несуттєві, дуже потрібні були тиша й самотність. Тому я цілий день провів у своєму клубі й повернувся на Бейкер-стріт тільки ввечері. Була майже дев'ята година, коли я знову з'явився в нашій вітальні.
我打开门，第一个感觉就是好象着了火似的，因为满屋都是烟，连台灯的灯光都看不清了。走进去以后，我总算放下了心，因为浓烈的粗板烟气呛得我的嗓子咳了起来。透过烟雾，我模模糊糊地看到福尔摩斯穿着睡衣的身影蜷卧在安乐椅中，口里衔着黑色的陶制烟斗，周围放着一卷一卷的纸。
Першою моєю думкою, коли я відчинив туди двері, було: у нас пожежа, бо в кімнаті мене зустрів дим коромислом, і світло лампи, яка стояла на столі, насилу в ньому вгадувалася. Та страхи відразу й минулися, бо горло мені перехопило від ядучого диму міцного дешевого тютюну і я закашлявся. Крізь імлу я ледве розгледів Холмса, який зручно вмостився в кріслі. Він був у халаті й зі своєю чорною глиняною люлькою в зубах. Навколо нього лежало кілька паперових сувоїв.
“着凉了吗，华生？”他说。
— Застудилися, Вотсоне? — спитав він.
“没有，都是这有毒的空气搞的。”
— Ні, не застудився, просто тут отруйне повітря.
“啊，你说得对，我想空气也确实是够浓的了。”
— Так, тепер, коли ви про це сказали, я бачу, що воно трохи задушливе.
“浓得简直无法忍受。”
— «Трохи задушливе»! Та дихати нічим.
“那么，就打开窗子吧！我看得出来，你整天都呆在俱乐部里吧？”
— Тоді відчиніть вікно! Бачу, ви цілий день просиділи в своєму клубі.
“我亲爱的福尔摩斯！”
— Ну, Холмсе, любий мій!
“我说得对吗？”
— Я не помилився?
“当然了，可是怎么——”
— Звичайно ні, але як ви?..
他讥笑着我那莫名其妙的神情。
Він засміявся, дивлячись на моє розгублене обличчя.
“华生，因为你带着一身轻松愉快的神情，使我很想耍耍小把戏拿你开开心。一位绅士在泥泞的雨天出了门；晚上回来的时候，身上却干干净净，帽上、鞋上依然发着亮光，他一定是整天呆坐未动。他还是个没有亲近朋友的人，这么说来，他还会到哪里去过呢？这不是很明显的事吗？”
— Ваша наївність, Вотсоне, справді чарівна, тому тренувати на вас свої скромні розумові сили для мене сама приємність. Джентльмен іде з дому за дощової погоди, коли скрізь болото. І повертається ввечері чистісінький, без цяточки грязюки, з глянцем на капелюсі й черевиках. Отже, він десь просидів цілий день. Близьких друзів у нього немає. Де ж тоді він був? Хіба не зрозуміло?
“对，相当明显。”
— Досить зрозуміло.
“世界上有的是没有人看得出来的明显的事。你以为我是呆在什么地方的？”
— В світі повно таких очевидних речей, але ніхто ніколи їх не помічає. Де, на вашу думку, я сьогодні був?
“这不是呆在这里没有动吗？”
— Також цілий день просиділи на місці.
“正相反，我到德文郡去过了。”
— Навпаки. Я побував у Девоншірі.
“‘魂灵’去了吧？”
— Подумки?
“正是，我的肉体一直是坐在这只安乐椅里。可是遗憾的是，我竟在‘魂灵’已远远飞走的期间喝掉了两大壶咖啡，抽了多得难以相信的烟草。你走了以后，我派人去斯坦弗警局取来了绘有沼地这一地区的地图，我的‘魂灵’就在这张地图上转了一天。我自信对那个地区的道路已了如指掌了。”
— Еге ж. Моє тіло залишалося в цьому кріслі і,— з сумом зауважу,— спожило під час моєї відсутності два великих кавники кави й неймовірну кількість тютюну. Після того як ви пішли, я послав до Стемфорда по випущену військово-геодезичним управлінням карту тієї частини пустища, і мій дух цілий день ширяв над ним. Тішу себе надією, що тепер там не заблукаю.
“我想该是一张很详细的地图吧？”
— Мабуть, карта великого масштабу?
“很详细。”他把地图打开了一部分放在膝头上。“这里就是与我们特别有关系的地区。中间的地方就是巴斯克维尔庄园。”
— Дуже великого. — Холмс розгорнув один паперовий сувій у себе на колінах. — Ось та сама ділянка, яка нас цікавить. Посередині неї стоїть баскервільський замок.
“周围是被树林围绕着的吗？”
— Навколо нього ліс?
“是的。我想那条水松夹道，虽然在这儿并没有注明，一定是沿着这条线伸展下去的；而沼地呢，你可以看得出来，是在它的右侧。这一小堆房子就是格林盆村，咱们的朋友摩梯末医生的住宅就在这里。在半径五里之内，你看得到，只有很少几座零星散布的房屋。这里就是事件里提到过的赖福特庄园。这里有一所注明了的房屋，可能就是那位生物学家的住宅；如果我没有记错的话，他姓斯台普吞。这里是两家沼地的农舍，高陶和弗麦尔。十四英里以外就是王子镇的大监狱。在这些分散的各点之间和周围伸延着荒漠凄凉的沼地。这里就是曾经演出悲剧的舞台，也许靠我们的帮助，在这舞台上还会演出些好戏呢。”
— Саме так. Думаю, тисова алея, хоч вона тут і не позначена, повинна проходити вздовж оцієї лінії, поряд з пустищем і, як ви розумієте, праворуч від нього. Оця маленька купка будівель — сільце Грімпен, там штаб-квартира нашого друга доктора Мортімера. В радіусі п'яти миль, як ви бачите, житло зустрічається дуже рідко. Ось лефтерський замок, про нього згадується в манускрипті. А цей будинок, мабуть, оселя натураліста, здається, Степлтона, якщо я правильно запам'ятав його ім'я. На пустищі є ще два хутори — «Висока скеля» і «Смердюче болото». За чотирнадцять миль від них прінстаунська каторжна тюрма. А між цих розкиданих точок і навколо них простягається безлюдне мертве пустище. Ось та сцена, на якій розігралася трагедія і, можливо, з нашою допомогою розіграється ще раз.
“这一定是个荒野之地。”
— Так, дика місцина.
“啊，左近的环境可真太合适了，如果魔鬼真想插足于人世间的事情的话……”
— Декорації до пари трагедії. Якщо диявол справді забажав утрутитись у людські справи...
“这么说，你自己也倾向于神怪的说法了。”
— Бачите, ви самі схильні шукати пояснень у надприродних силах.
“魔鬼的代理人也许是血肉之躯呢，难道不会吗？咱们面临着两个问题：第一，究竟是不是发生过犯罪的事实；第二，究竟是什么性质的罪行和这罪行是怎样进行的？当然罗，如果摩梯末医生的疑虑是正确的话，我们就要和超乎一般自然法则的势力打交道了；那样，我们的调查工作也就算是到了头了。但是我们只有在各种假设都被推翻之后，才能再回到这条路上来探索。如果你不反对的话，我想咱们得关上那窗户了。很奇怪，我总觉得浓厚的空气能使人们的思想集中。虽然我还没有到非钻进箱子去才能思考的地步，可是我相信，如果再继续发展下去的话，势必会得到那样的结果呢。这件案子，你在脑子里思考过了吗？”
— Дияволові поплічники можуть бути з плоті й крові, хіба ні? Для початку нас чекає два запитання. Перше — чи було взагалі вчинено злочин, і друге — в чому полягає злочин і як його було вчинено. Зрозуміло, якщо припущення доктора Мортімера виявиться правильним і ми маємо справу з силами, що не підлягають звичайним законам природи, то це покладе край нашому розслідуванню. Та перш ніж це відбудеться, ми зобов'язані перевірити всі інші гіпотези. Давайте-но зачинимо вікно, якщо ви не проти. Дивна річ, але концентрація диму в повітрі сприяє концентрації думки. Я ще не дійшов до того, щоб залазити в скриню, коли мені треба добре подумати, але це логічний висновок з моїх спостережень. Ви прокручували цю справу в своїй голові?
“是的，白天的时候我想得很多。”
— Так, протягом дня я чимало над нею думав.
“你的看法怎么样呢？”
— І якого висновку дійшли?
“太扑朔迷离了。”
— Надзвичайно заплутана історія.
“这案件确有其独特之处。它有几个突出的地方。譬如说吧，那足迹的变化，对这一点你的看法是怎样的呢？”
— Безперечно, це своєрідна справа. Особливо в деяких моментах. Наприклад, змінився характер слідів. Який висновок ви з цього робите?
“摩梯末说过，那人在那一段夹道上是用足尖走路的。”
— Мортімер сказав, що сер Чарльз від хвіртки йшов алеєю навшпиньках.
“他不过是重复了一个傻瓜在验尸时说过的话。为什么一个人会沿着夹道用足尖走路呢？”
— Він тільки повторив слова якогось дурня, сказані тим під час проведення слідства. Навіщо було чоловіку йти алеєю навшпиньках?
“那么，该怎样解释呢？”
— Ну то й що?
“他是跑着呢，华生——拼命地跑着，他在逃命，一直跑到心脏破裂伏在地上死去为止。”
— Він тікав, Вотсоне, тікав відчайдушно, тікав, рятуючи життя, тікав доти, поки серце його не розірвалось і він не впав мертвий.
“他是为了逃避什么才跑的呢？”
— Тікав від чого?
“咱们的问题就在这里。种种迹象都说明，这人在开始跑以前已经吓得发疯了。”
— Ось у цьому й полягає наша проблема. Є ознаки того, що сер Чарльз Баскервіль спочатку до нестями перелякався, а вже тоді кинувся бігти.
“你为什么这样说呢？”
— Чому ви так кажете?
“据我想象他恐惧的原因是来自沼地的。如果是这样的话，看来最可能的是：只有一个被吓得神魂颠倒的人才会不向房子而向相反的方向跑。如果那吉卜赛人的证词可以被认为是真实的话，他就是边跑边呼救命，而他所跑的方向却正是最不可能得到救助的方向。还有就是，当晚他在等谁呢？为什么他要在水松夹道而不在自己的房子里等人呢？”
— Я припускаю одне: те, що його налякало, наблизилося до нього з пустища. Якщо все відбувалося саме так,— а це здається найімовірнішим,— то тільки людина, яка страшенно розгубилася, могла побігти від будинку замість бігти до нього. І якщо свідчення цигана правдиві, то сер Чарльз біг з криком про допомогу в той бік, де її аж ніяк не можна було знайти. Тоді, знову ж, кого він чекав того вечора і чому в тисовій алеї, а не у власному будинку?
“你认为他是在等人吗？”
— Ви думаєте, сер Чарльз когось чекав?
“那人年事较长并且身体虚弱，我们可以理解，他会在傍晚时分散散步的；可是地面潮湿而夜里又那样冷。摩梯末医生的智慧确是值得我大大赞赏的；他根据雪茄烟灰所得出的结论，说明他竟站了五分钟或十分钟的时间，难道这是很自然的事吗？”
— Він був літнім, хворим чоловіком. Ми розуміємо його бажання вийти на вечірню прогулянку, але ж земля була сира, а погода холодна. Чи природним було для сера Чарльза стояти біля хвіртки п'ять або й десять хвилин, як з'ясував доктор Мортімер, який виявив набагато більше здорового глузду, ніж мені здавалося спочатку, звернувши увагу на сигарний попіл.
“可是他每天晚上都出去啊！”
— Але ж сер Чарльз виходив на прогулянку щовечора.
“我不以为他每天晚上都在通向沼地的门前伫立等待。相反的，有证据能说明他是躲避沼地的。那天晚上他是在那里等过的，而且是在他要出发到伦敦去的前一个晚上。事情已经略具端倪了，华生，变得前后相符了。请你把我的小提琴拿给我，这件事等咱们明晨和摩梯末医生与亨利·巴斯克维尔爵士见面时再进一步考虑吧。”
— Як на мене, неймовірно, щоб він чекав біля хвіртки щовечора. Навпаки, факти свідчать: він уникав пустища. А того вечора він когось чекав. Це було напередодні його поїздки в Лондон, яка не відбулася. Як бачите, Вотсоне, справа набуває чіткості. Вона стає логічно послідовною і зрозумілою. А тепер, будь ласка, дайте мені скрипку,— далі ми будемо обговорювати цю загадку після того, коли вранці, сподіваюсь, не без користі, зустрінемося з доктором Мор-тімером і сером Генрі Баскервілем.