Аліса в Країні Чудес

爱丽丝漫游奇境记

   Розділ дванадцятий

   第 12 篇

   Свідчить Аліса

   爱丽丝的証明

   - Я тут! - гукнула Аліса і, геть забувши, як вона виросла за останні кілька хвилин, підхопилася так рвучко, що подолом спідниці змела з лави всіх присяжних просто на голови публіці. Бідолахи заборсалися на підлозі, наче золоті рибки з акваріума, якого вона перекинула ненароком на минулому тижні.

   “在这儿!”爱丽丝喊道,她完全忘了在刚才的混乱时刻,她已经长得很大 了。她过于急促地站起来,竟弄得裙边掀动了陪审员席,把陪审员们翻倒在下面 听众的头上,害得他们在人头上爬来爬去,这情景使爱丽丝想起一星期前她偶然 打翻金鱼缸的事。

   - Ой, даруйте - зойкнула перестрашена Аліса й кинулася гарячкове їх підбирати.

    Їй і досі не йшов з голови випадок із золотими рибками, і чомусь здавалося, що коли присяжних негайно не позбирати й не посадовити назад, вони неодмінно повмирають.

   “啊,请大家原谅!”爱丽丝极其尴尬地说,一面尽快地把陪审员们扶回原 位,因为对金鱼缸的事情的回忆还在她头脑回旋,使她隐约地意识到如果不立即 把陪审员放回席位上,它们会死去的,

   - Суд не продовжить роботи, - оголосив Король замогильним голосом, - доки всі присяжні не будуть на своїх місцях.

    - Усі! - повторив він з притиском і блимнув спідлоба на Алісу.

   这时,国王庄重地宣称:“审讯暂停,直至全体陪审员返回原位。”他说得 那么使劲儿,眼睛严厉地盯着爱丽丝。

   Аліса глянула на лаву й побачила, що зопалу посадовила Ящура Крутихвоста догори ногами, і тепер бідолаха тільки скорботно помахував хвостиком, неспроможний перевернутися. Вона мерщій вихопила його звідти й посадовила як слід. "А втім, це йому мало допоможе, - сказала вона подумки. - Вниз головою чи вгору - користь однакова".

   爱丽丝看着陪审员席,发现由于自己的疏忽,竟将壁虎头朝下放上了。那个 可怜的小东西无力动弹,只是滑稽地摇摆著尾巴。爱丽丝立即把它拾起来放正。 爱丽丝想,“如果没有重大变故,壁虎还会同其它陪审员一样,发挥重大作用的。”

   Тільки-но присяжні трохи очуняли й повіднаходили свої таблички та пера, вони заходилися завзято писати історію цього нещасливого випадку - всі, окрім Ящура, який, видно, був надто ошелешений, аби щось робити. Він тільки сидів, роззявивши рота і вп'явши очі у стелю.

   等到陪审员们镇定下来,纸板和铅笔也都找到了以后,它们立即勤奋地工作 起来了。首先是记下刚才事故的历史。只有壁虎除外,它已经精疲力尽,不能干 任何事情了,只是张着嘴坐着,两眼无力地望着法庭的屋顶。

   - Що тобі відомо по суті справи? - звернувся Король до Аліси.

   国王开口了:“你对这个案子知道些什么?”

   - Нічого, - відповіла вона.

   “什么也不知道。”爱丽丝回答。

   - Зовсім нічого? - напосідав Король.

   “任何事也不知道?”国王再问。

   - Зовсім, - повторила Аліса.

   “任何事也不知道。”爱丽丝答。

   - Це дуже важливо! - відзначив Король для присяжних.

    Ті вже кинулись були писати, коли це втрутився Білий Кролик.

    - Неважливої Ваша величність, звісно, це мали на увазі, чи не так? - проказав він вельми шанобливо, хоч лице йому кривилося в жахливих гримасах.

   “这点很重要。”国王对陪审员们说。 陪审员们正在把这些问答记在纸板上,白兔忽然插嘴说:“陛下的意思当然 是不重要。”它用十分尊敬的口气,同时对国王挤眉弄眼的。

   - Я Неважливо, так, так, звичайно, я це мав на увазі - квапливо поправився Король і забубонів собі під ніс: "Важливо-неважливо, важливо-неважливо..." - мовби пробував на вагу, котре слово краще.

   国王赶快把话接过来:“当然,我的意思是不重要。”接着又低声亩语, “重要……不重要……不重要……重要”──好像在反复推敲词句。

   Дехто з присяжних записав «важливо», дехто «неважливо». Аліса це дуже добре бачила, бо вже виросла так, що могла легко зазирнути до їхніх табличок. "Але яке це має значення", - вирішила вона про себе.

   有些陪审员记下了“重要”,有些写了“不重要”。爱丽丝离陪审员们很近, 它们在纸板上记的字她都看得一清二楚。心想:“反正怎么写都没关系。”

   Зненацька Король, який ось уже кілька хвилин грамузляв щось у записнику, вигукнув:

    - Тихо! - і зачитав:

    "Закон Сорок другий. Всім особам заввишки в одну милю* і вищим покинути судову залу».

   国王一直忙着在记事本上写什么?这时他高声喊道:“保持肃静!”然后他 看着本子宣读:“第四十二条,所有身高一英里以上者退出法庭。”

   Всі прикипіли очима до Аліси.

   大家都望着爱丽丝。

   *0дна миля дорівнює приблизно 1,6 км. - Це я - заввишки в одну милю? - перепитала Аліса.

   “我不到一英里高。”爱丽丝说,

   - Так, - сказав Король.

   “将近两英里了。”王后插话说。

   - А, може, і в дві, - докинула Королева.

   “你够了。”国王又说,

   - Ну й нехай, але я не вийду, - сказала Аліса. - Тим більше, що це не правильне правило - ви його щойно вигадали.

   “不管怎么说,我反正不走,”爱丽丝说,“再说,那根本不是一条正式规 定,是你在这儿临时发明出来的。”

   - Це найдавніший закон у записнику, - заперечив Король.

   “这是书里最老的一条规定。”国王说。

   - Тоді це мав би бути Закон Перший.

   “那么这应该是第一条呀。”爱丽丝说。

   Король зблід і поквапливо згорнув записника.

    - Обміркуйте вирок, - тихим тремтячим голосом звернувся він до присяжних.

   国王脸色苍白,急忙合上了本子,他以发抖的声调低声对陪审美说:“请考 虑评审意见。”

   - Даруйте, але це ще не все, ваша величносте, - підскочив до нього Білий Кролик. - Ось письмове свідчення, щойно знайдене.

   “陛下,好了,又发现新的証据了。”白兔急忙跳起来说,“这是才拾到的 一张纸。”

   - І що там? - спитала Королева.

   “里面说什么?”王后问。

   - Я ще не дивився, - відповів Кролик, - але, схоже, це лист, написаний підсудним до... до когось.

   白兔回答:“我还没打开来呢?但是看来是一封信,是那个罪犯写给……给 一个什么人的。”

   - Звичайно, до когось, - озвався Король, - бо писати до нікого було б, знаєте, просто неграмотно.

   “肯定是这样,”国王说,“除非它不是写给任何人的,而这不合情理。”

   - А кому він адресований? - запитав один з присяжних.

   “信写给谁的?”一个陪审员问。

   - Нікому. Зверху взагалі нічого не написано, - відповів Кролик, розгортаючи аркуш, і додав:

    - Та це ніякий і не лист, це - вірш.

   “它不是写给谁的,事实上,外面什么也没写,”白兔一面说,一面打开折 叠的纸,又说,“根本不是信,而是一首诗。”

   - Написаний рукою підсудного? - поцікавився інший присяжний.

   “是那罪犯的笔迹吗?”另一个陪审员问。

   - Ні, - відповів Кролик, - і це мене найбільше дивує. (Присяжні спантеличились.)

   “不是的,这真是奇怪的事。”白兔说。这时陪审员全都感到莫名其妙。

   - Він, певно, підробив чужу руку, - вирішив Король. (Обличчя присяжних просвітліли.)

   “一定是他模仿了別人的笔迹。”国王这么一说,陪审员全都醒悟过来了。

   - Даруйте, ваша величносте, - озвався Валет, - я вірша не писав, і ніхто цього не доведе: там нема мого підпису.

   这时,武士开口了:“陛下,这不是我写的,他们也不能証实是我写的。末 尾并没有簽名。”

   - Якщо ти не поставив підпису, - зауважив Король, - то тим гірше для тебе. Без сумніву, ти мав якийсь лихий намір, - інакше підписався б, як усі порядні люди.

   “如果你没有簽名,”国玉说,“只能说明情节更恶劣。这意味着你的狡猾, 否则你就应该像一个诚实的人那样,簽上你的名字。”

   Ці слова зняли бурю оплесків: вперше за цілий день Король озвався справді розумним словом.

   对此,出现了一片掌声。这真是那天国王所讲的第一句聪明话。

   - Це доводить його провину! - мовила Королева.

   “那就証明了他犯罪。”王后说。

   - Нічого це не доводить! - сказала Аліса. - Ви ж навіть не знаєте, про що той вірш.

   爱丽丝却说:“这証明不了什么!啊,你们甚至不知道这首诗写的是什么呀!”

   - Читай вірша! - звелів Король.

   “快读一读!”国王命令道。

   Білий Кролик надяг окуляри.

    - Звідки починати, ваша величносте? - запитав він.

   白兔戴上了眼镜,问道,“我该从哪儿开始呢?陛下。”

   - З початку, - глибокодумно відповів Король, - і читай до кінця. А тоді - закінчуй.

   “从开始的地方开始吧,一直读到末尾,然后停止。”国王郑重地说。

   І Білий Кролик прочитав такого вірша:

   下面就是白兔所读的诗句:

Я знаю від них, що ви в неї були
 Й сказали про всіх навпростець.
 Вважає вона, що я гідний хвали,
 з мене поганий плавець.

    “他们说你先是对她,
     后又对他谈到了我。
     她给我良好的赞誉,
     但却说我不会游水。

Він їм передав, що я не пішов
 (Ми знаємо, звідки й куди):
 Якщо вона справу порушить ізнов,
 То вам не минути біди.

    “他捎话说我没有前往,
     我们知道这并非撒谎。
     假如她竟然把事情推进,
     你又当处于何种景况?

Я дав їй один, вона йому - два,
 А ви нам, здається, три.
 Та всі повернулись від нього до вас.
 Все ясно: крути - не крути.

    我给她一个,他们给他一双,
     你给我们三个或者两双,
     它们都从他那里归于你方,
     反正从前都是我的,一样一样。

Коли ж доведеться мені чи їй
 Відповідати за те,
 Він вірить, що ви їх, як нас колись,
 воленьку віддасте.

    “假如我或她竟然会
     掉进这个是非漩涡,
     他请你解除他的冤枉,
     就如我们早先的期望。

Ще доки на неї дур не найшов,
 ви в понятті моїм
 муром, який недоречно зійшов
 Між нами, між ними й між ним.

    “我的想法就是你的那样,
     也就是她有过的诗章,
     你在他和我们之间,
     早已成了难越的屏障。

Що їй вони любі - йому не кажіть,
 (Ціну треба знати словам):
 До вічного віку секрет бережіть,
 Мені лиш відомий та вам.

    “切勿告诉他:她最喜欢他们,
     这必须永远是个秘密。
     也切勿告诉其他人,
     只在你我之间。”

   - Це найважливіше свідчення, яке ми сьогодні чули, - потер руки Король. - Отож нехай присяжні...

   “这是我们听到的最重要的証据了,”国王擦著手说,“现在请陪审员……”

   - Якщо хтось із них розтлумачить цей вірш, - перебила його Аліса (за останні хвилини вона так виросла, що вже анітрохи не боялася перебити Короля), - я дам йому шість пенсів. Я не бачу в ньому ані крихти глузду!

   “如果有谁能解释这些诗,我愿意给他六十便士,我认为这些诗没有任何意 义。”爱丽丝这么说。(就在刚才的那一瞬间,她已经长得十分巨大,所以她一 点也不怕打断国王的话。)

   Присяжні занотували в табличках: «Вона не бачить у ньому ані крихти глузду», - але розтлумачити вірш не зохотився ніхто.

   陪审员都在纸板上写下:“她相信这些诗没有任何意义。”但是他们中没有 一个试图解释一下这些诗。

   - Якщо у вірші нема глузду, - сказав Король, - то нам і гора з пліч, бо тоді не треба його й шукати.

    Він розправив аркуш на коліні і, заглядаючи туди одним оком, додав:

    - А втім, а втім... Певний глузд, бачиться, тут усе-таки є... «Хоч з мене поганий плавець»?.. Ти теж чомусь не любиш плавати, га? - звернувся він до Валета.

   “如果诗里没有任何意义,”国王说,“那就免除了许多麻烦。你知道,我 们并不要找出什么意义,而且我也不懂什么意义。”国王说着,把这些诗摊开在 膝上,用一只眼睛看着说,“我终于明白了其中的一些意义──‘说我不会游水’ 一─就是说你不会游水,是吗,”国王对着武士说。

   Валет сумно похитав головою.

    - Хіба по мені видно? - запитав він. (Не видно було б хіба сліпому - він був картонний.)

   武士伤心地摇摇头说:“我像会游水的吗?”(他肯定不会游水的,因为他 全部是由硬纸片做成的。)

   - Поки що сходиться, - сказав Король і далі забурмотів. - «Ми знаємо, звідки й куди...» - це, звісно, стосується присяжних... «Я дав їй один, вона йому - два» - то ось що він робив із пиріжками!..

   “现在全对了,”国王说,一面又继续嘟嚷著这些诗句:“我们知道这并非 撒谎’──这当然是指陪审员的──‘我给她一个,他们给他一双’──看,这 肯定是指偷的馅饼了,是吗?……”

   - Але далі сказано: «Та всі повернулись від нього до вас», - зауважила Аліса.

   “但后面说‘它们都从他那里归于你方。’”爱丽丝说。

   - Певно, що повернулись! - тріумфально вигукнув Король, показуючи на таріль з пиріжками. - «Все ясно, крути - не крути...»

    - А далі це: «Ще доки на неї дур не найшов...» На тебе ж, любонько, здається, ніколи дур не находить? - звернувся він до Королеви.

   “是啊,它们都在,没有比这更清楚的了。”国王手指著桌上的馅饼,得意 地说,“那么再看:‘也就是她有过的诗章,’亲爱的,我想你没有过诗章吧?” 他对王后说。

   - Ніколи! - ревнула Королева й пожбурила чорнильницею в Ящура.

    (Горопашний Крутихвіст облишив був писати пальцем, побачивши, що це марна трата часу, але тепер, коли чорнило патьоками стікало йому по обличчю, почав підставляти пальця під нього і знову гарячково водив ним по табличці.)

   “从来没有!”王后狂怒著说,并把桌上的墨水缸扔到了壁虎比尔的身上。 那个不幸的比尔已经不再用手指在纸板上写字了,因为他发现这样是写不出宇来 的。但是现在他又急忙蘸著脸上的墨水写了。

   - Правда, не находить? - перепитав Король, лукаво мружачи очі.

    - Ні! Ні! - затупотіла ногами Королева.

    - Тоді суддя тут правди не знаходить, - сказав Король, з усміхом обводячи очима залу.

    Запала гробова тиша.

   “这话没有湿胀(‘诗章’的谐音一─译者注)你吧!”国王带着微笑环视 著法庭说。但是法庭上一片寂静。

   - Це каламбур, - ображено додав він, і всі засміялися.

    - Нехай присяжні обміркують вирок, - повторив Король уже чи не вдвадцяте за день.

   “这算一句俏皮话吧!”国王发怒了,而大家却笑了起来。“让陪审员考虑 评审意见。”国王这天人约是第二十次说这话了。

   - Ні, ні! - урвала Королева. - Спершу страта, а тоді вирок!

   “不,不,”王后说,“应该先判决,后评审。”

   - Нісенітниця! - голосно вигукнула Аліса. - Як могло вам таке прийти в голову!

   “愚蠢的废话,竟然先判决!”爱丽丝大声说。

   - Замовкни! - крикнула Королева, буряковіючи.

   “住嘴!”王后气得脸色都发紫了。

   - Не замовкну! - відповіла Аліса.

   “我偏不!”艾丽丝毫不示弱地回答。

   - Відтяти їй голову! - вереснула Королева.

    Ніхто не ворухнувся.

   “砍掉她的头!”王后声嘶力竭地喊道。但是没有一个人动一动。

   - Та хто вас боїться! - сказала Аліса, яка на той час уже виросла до своїх звичних розмірів. - Ви ж просто колода карт!

   “谁理你呢?”爱丽丝说,这时她已经恢复到本来的身材了,“你们只不过 是一副纸牌!”

   Тут раптом усі карти знялися в повітря й ринули на неї. Аліса ойкнула - чи то з переляку, чи спересердя, - почала від них відбиватися і... побачила, що лежить на березі, поклавши голову сестрі на коліна, а та обережно змахує їй з обличчя сухі листочки, звіяні вітром з найближчого дерева.

   这时,整副纸牌上升到空中,然后又飞落在她身上,她发出一小声尖叫,既 惊又怒,她正在把这些纸牌扬去,却发觉自己躺在河岸边,头还枕在姐姐的腿上, 而姐姐正在轻轻地拿掉落在她脸上的枯叶。

   - Алісо, люба, прокинься! - сказала сестра. - Та й довго ж ти спала!

   “醒醒吧,亲爱的爱丽丝,”她姐姐说,“看,你睡了多久啦!”

   - Зате який дивний сон я бачила! - сказала Аліса і стала переповідати все-все, що їй запам'яталося з незвичайних пригод, про які ти щойно прочитав.

    Коли вона скінчила, сестра поцілувала її, мовивши:

    - Що й казати, моє золотко, сон і справді дивний. Але вже вечоріє - біжи-но пити чай.

    Аліса підвелася і щодуху побігла додому, не перестаючи дивуватися, який же чудовий їй наснився сон.

   “啊,我做了个多奇怪的梦啊!”爱丽丝尽她所记忆的,把那些奇怪的经历, 告诉了姐姐。也就是你刚才读过的那些。当她说完了,姐姐吻了她一下说:“这 真是奇怪的梦,亲爱的,但是现在快去喝茶吧,天已经不早了。”于是爱丽丝站 起来走了,一面走,一面还费劲地想,她做了个多奇妙的梦呀!

   А сестра так і залишилася сидіти, підперши голову рукою. Вона дивилася, як сідає сонце, і думала про малу Алісу, про всі її дивовижні пригоди, аж поки й сама не поринула в сон...

   爱丽丝走后,她姐姐仍静坐在那里,头向前支在一只手上,望着西下的夕阳, 想着小爱丽丝和她梦中的奇幻经历,然后自己进人了梦乡。下面就是她的梦。

   І найперше наснилася їй сама Аліса: тендітні руки малої знов обплели її коліна, а ясні, жваві оченята заглядали їй у вічі... Вона чула всі відтінки її голосу, бачила, як Аліса звично стріпує головою, відкидаючи непокірні пасма волосся, що вічно спадали їй на очі. І доки вона отак уважно слухала (так їй, принаймні, здавалося), все довкола стало оживати й повнитися чудернацькими істотами з Алісиного сну...

   开始,她梦见了小爱丽丝本人,又一次双手抱住了膝盖,用明亮而热切的眼 光仰视著她。她听到小爱丽丝的声音,看到了她的头微微一摆,把蓬乱的头发摆 顺了些,这是她常常见到的情景。当她听著、听著爱丽丝说的话时,周围的环境 随着她小妹妹梦中的那些奇异动物的降临而活跃起来了。

   Ось пробіг Білий Кролик, шелеснувши високою травою біля самих її ніг... десь у сусідньому ставку захлюпотілася, тікаючи, нажахана Миша... чутно було, як дзенькають чашки на нескінченній гостині Шаленого Зайця та його приятелів... як пронизливо верещить Королева, посилаючи на страту своїх безталанних гостей... і знов дитина-порося чхала на колінах у Герцогині, а довкола брязкали тарілки та полумиски... знову в повітрі чувся Грифонів крик, порипування Ящурового пера та кректання придушених морських свинок, зливаючись із далекими схлипами горопашного Казна-Що-Не-Черепахи...

   白兔跳来蹦去,弄得她脚下的洞草沙沙作响,受惊的老鼠在邻近的洞穴间穿 来穿去,不时扬起一股尘土。她还听到三月兔同它的朋友们共享著没完没了的美 餐时碰击茶杯的声音,以及王后命令处决她的不幸客人的尖叫声。同时也听到猪 孩子在公爵夫人腿上打喷嚏,以及盘碗的摔碎声。甚至听到鹰头狮的尖叫,壁虎 写字时的沙沙声,被制裁的豚鼠的挣扎声等等。这种种声音充满了空间,还混杂 著远处传来的素甲鱼那悲哀的抽泣声。

   Отак сиділа вона, приплющивши очі, й майже вірила у країну чудес, хоча знала, що досить їх розплющити, і все знову стане цілком звичайним: то просто вітер шелестітиме травою, і під його подмухами братиметься жмурами й шарудітиме очеретами сусідній став; дзенькіт чашок стане дзеленчанням дзвіночків на шиях овець, а верески Королеви - голосом вівчарика; чхання немовляти, Грифонів крик та решта чудних звуків зіллються в гармидер селянської господи, а далеке мукання корів заступить тяжкі схлипи Казна-Що-Не-Черепахи...

   于是她将身子坐正,闭着眼睛,半信半疑自己真的到了奇境世界。尽管她知 道只是重温一个旧梦,而一切都仍会返回现实:蒿草只是迎风作响,池水的波纹 摆动了芦苇。茶杯的碰击声实际是羊颈上的铃铛声,王后的尖叫起源于牧童的吃 喝。猪孩子的喷嚏声,鹰头狮的尖叫声和各种奇声怪音,原来只是农村中繁忙季 节的各种喧闹声。而远处耕牛的低吟,在梦中变成素甲鱼的哀泣。

   А далі вона уявила собі, як її мала сестричка стане колись дорослою жінкою і, зберігши до зрілих літ щире й лагідне дитяче серце, збере довкола себе інших дітей і засвічуватиме їм оченята своїми незвичайними оповідями. Можливо, розповідатиме вона їм і про Країну Чудес, що наснилася їй багато років тому; вона перейматиметься їхніми нехитрими жалями і простими радощами, пам'ятаючи своє власне дитинство і щасливі літні дні...

   最后,她想像了这样的情景:她的这位小妹妹,以后将成为一位妇女。而她 将会毕生保留着童年时的纯洁珍爱之心。她还会逗引孩童们,用许多奇异的故事, 或许就是许久以前的这个梦游奇境,使得他们眼睛变得更加明亮热切。她也将共 享儿童们纯洁的烦恼,因为这些烦恼就存在于她自己的童年,以及那愉快的夏日 回忆之中。

Text from ae-lib.org.ua
Text from angelibrary.com