Наступного дня ми поснідали рано, і Холмсу, одягненому в халат, довелося трохи почекати домовленої зустрічі. Наші клієнти були точними: як тільки годинник вибив десяту, з'явився доктор Мортімер у супроводі молодого баронета. Той виявився невеликим на зріст, але дуже міцним, жвавим чоловіком років тридцяти з темними очима й густими чорними бровами на енергійному обличчі, яке мало задерикуватий вираз. Одягнений він був у твідовий, з червонястим полиском костюм, а його засмагла шкіра свідчила про те, що більшу частину часу він проводить просто неба, проте твердий погляд і спокійна впевненість у поводженні виказували в ньому джентльмена.
Da tempo il nostro tavolo della prima colazione era stato sparecchiato, e Holmes aspettava in veste da camera il colloquio promesso. I nostri clienti giunsero puntuali all'appuntamento, poiché la pendola aveva appena terminato di battere le dieci quando il dottor Mortimer comparve accompagnato dal giovane baronetto. Questi era un uomo di bassa statura, sui trent'anni, dall'aspetto agile, gli occhi neri, il fisico robusto, con sopracciglia nere e folte e una faccia maschia e combattiva. Indossava un abito sportivo di tinta rossiccia, e aveva l'aspetto cotto dal sole di chi ha passato all'aria aperta la maggior parte della propria vita; tuttavia vi era qualcosa nello sguardo fermo dei suoi occhi e nella calma sicurezza del suo portamento che indicava il signore nato.
— Сер Генрі Баскервіль,— відрекомендував його доктор Мортімер.
- Questo è Sir Henry Baskerville - disse il dottor Mortimer.
— Так, саме він,— мовив баронет. — Дивна річ, містере Шерлоку Холмсе, але якби мій друг не запропонував мені завітати до вас сьогодні вранці, я зробив би це самостійно. Я чув, ви вмієте розгадувати невеличкі загадки, а я цього ранку зіткнувся з такою, над якою треба добре посушити голову, але мені цей ребус не до снаги.
- Già, infatti - aggiunse questi - e il bello è, signor Sherlock Holmes, che se il mio amico qui presente non mi avesse proposto di venire da lei stamattina, ci sarei venuto comunque. So che a lei piace risolvere piccoli enigmi, e a me se ne è presentato uno poco fa che richiede più concentrazione di quanta io sia in grado di averne.
— Прошу вас, сідайте, сер Генрі. Чи правильно я зрозумів, що після приїзду в Лондон з вами трапилося щось незвичайне?
- Si segga, la prego, Sir Henry. Dunque, da quel che mi è parso di capire, lei appena arrivato a Londra ha già avuto qualche esperienza degna di nota?
— Цьому випадку я не надаю надто великого значення, містере Холмсе. Цілком імовірно, що це просто якийсь жарт. Сьогодні вранці я одержав цього листа, якщо його можна так назвати.
- Oh , niente di molto importante, signor Holmes. Forse si tratta soltanto di uno scherzo, probabilmente. E stata questa lettera, se così vuol chiamarla, che mi è stata recapitata questa mattina.
Сер Генрі поклав на стіл конверт, і ми всі схилилися над ним. Конверт був звичайний, сіруватого кольору. Адресу на ньому «Готель «Нортумберленд», серові Генрі Баскервілю» — було написано великими друкованими літерами, стояв поштовий штемпель «Чарінг-крос» і час відправлення — вечір учорашнього дня.
Così dicendo posò sul tavolo una busta, e tutti ci chinammo a scrutarla. Era una busta di qualità ordinaria, di colore grigiastro. Sopra vi era scritto in stampatello, a caratteri insicuri: "Sir Henry Baskerville. Northumberland Hotel". Recava il timbro postale di Charing Cross e la data di impostazione della sera precedente.
— Кому було відомо, що ви збираєтеся зупинитись у готелі «Нортумберленд»? — спитав Холмс, пильно дивлячись на нашого гостя.
- Chi sapeva che lei sarebbe sceso al Northumberland Hotel? - domandò Holmes mentre fissava il nostro ospite con sguardo interrogativo.
— Ніхто не міг знати. Я вирішив це тільки після зустрічі з доктором Мортімером.
- Nessuno poteva saperlo. Fu deciso per quell'albergo soltanto dopo l’incontro col dottor Mortimer.
— Але ж, певно, доктор Мортімер зупинився в тому готелі раніше?
- Ma certamente il dottor Mortimer vi era già sceso per conto suo!
— Ні, я знайшов притулок у друга,— мовив доктор. — Ніяк було дізнатися, що ми поїдемо саме в цей готель.
- No, io mi ero fermato presso un amico - interloquì il dottore. - Non vi era assolutamente nessuno che potesse sapere che noi saremmo scesi a quell'albergo.
— Гм! Здається, хтось дуже цікавиться вашими переїздами.
Холмс вийняв з конверта пів-аркуша паперу, згорнутого вчетверо. Розгорнув його й поклав на стіл. Посередині листка стояла одна-єдина фраза, складена з підклеєних одне до одного слів. Там було таке:
«Якщо життя вам не набридло і ви не хочете збожеволіти, тримайтеся далі від пустища». Слово «пустище» було написано чорнилом, але друкованими літерами.
- Uhm! A quanto pare qualcuno si sta interessando moltissimo a ogni vostra mossa. - Tolse dalla busta un mezzo foglio di carta protocollo piegato in quattro. L'aprì e lo spiegò sul tavolo. Nel mezzo vi era tracciata un'unica frase che era stata formata con l'espediente di incollare sul foglio delle parole stampate. La frase suonava così: "Se ci tiene alla vita e alla ragione si tenga lontano dalla landa". La parola "landa" era la sola scritta con normale inchiostro.
— Так от, може, ви скажете мені, містере Шерлоку Холмсе,— повів далі сер Генрі Баскервіль,— що, чорт забирай, це означає і хто так дуже цікавиться моїми справами?
- E adesso - disse Sir Henry Baskerville - forse lei saprà dirmi, signor Holmes, che significa mai questa storia, e chi diamine si interessa tanto ai fatti miei!
— А ви що про це думаєте, докторе Мортімере? Ви повинні визнати: цього разу тут немає нічого надприродного.
- Lei che ne pensa, dottor Mortimer? Mi concederà che almeno in questo non vi è nulla di soprannaturale!
— Так, сер, але лист могла надіслати людина, яка переконана, що вся ця історія надприродна.
- Nossignore, ma potrebbe provenire da qualcuno convinto che si tratti di una faccenda soprannaturale.
— Яка історія! — різко спитав сер Генрі. — Здається мені, ви, джентльмени, знаєте про мої справи набагато більше, ніж я сам.
- Quale faccenda? - interruppe bruscamente Sir Henry. - Mi pare che voi signori sappiate molto più di me a proposito di quel che mi riguarda.
— Ще до того, як ви підете з цієї кімнати, сер Генрі, ми поділимося з вами нашими знаннями,— заспокоїв його Шерлок Холмс. — А поки що, з вашого дозволу, візьмемось за вивчення цього дуже цікавого документа, скомпонованого й надісланого вам учора ввечері. Вотсоне, у вас є вчорашня «Таймс»?
- Lei sarà messo a parte di tutto ciò che sappiamo prima di lasciare questa stanza, Sir Henry: glielo prometto - rispose Sherlock Holmes. - Per il momento ci limiteremo, col suo permesso, allo studio di questo documento davvero interessante, che deve essere stato messo insieme e spedito non più tardi di ieri sera. Ha il Times di ieri?
— Отам у кутку.
- É qui nell'angolo.
— Якщо не важко, дайте її мені, внутрішню сторінку, будь ласка, ту, де основні статті. — Холмс швидко пробіг очима кожну колонку. — Редакційний матеріал — про свободу торгівлі. Дозвольте прочитати з нього один уривок. «Якщо різні добродії доводитимуть вам, ніби ту галузь торгівлі або промисловості, в якій ви маєте власні інтереси, буде захищено протекціоністськими тарифами, то тримайтеся далі від таких порадників, бо треба збожеволіти, щоб не бачити: подібна система, якій ще не набридло вводити людей в оману, кінець кінцем підірве ефективність нашого імпорту, і хочете ви того чи не хочете, але життя на нашому острові не стане кращим». Що ви на це скажете, Вотсоне? — радісно вигукнув Холмс, задоволено потираючи руки. — Чудова думка, чи не так?
- Posso chiederle di guardare... la pagina interna, per favore, dove ci sono gli articoli di fondo? - Vi lanciò una rapida occhiata, facendo scorrere lo sguardo lungo le varie colonne. - Meraviglioso questo articolo sul libero scambio. Permettetemi di farvene un riassunto. "Voi potrete forse avere ragione di supporre che il vostro commercio specifico o la vostra particolare industria siano incoraggiati da un’economia protezionistica, ma è evidente che un simile sistema di leggi nel tempo terrà lontana la ricchezza dal paese, diminuire il valore delle nostre importazioni e abbassare il tenore generale di vita di quest’isola." Che ne dice, Watson? - esclamò Holmes euforico, sfregandosi le mani tutto soddisfatto.
Доктор Мортімер подивився на Холмса з таким жалем, ніби перед ним був безнадійно хворий, а сер Генрі Баскервіль спантеличено втупився своїми темними очима в мене.
- Non le pare che questo sia un modo di esprimersi davvero degno di nota? Il dottor Mortimer guardò Holmes con occhi pieni di interesse professionale, e Sir Henry Baskerville girò su me due pupille nere piene di sbalordito stupore.
— Я не дуже знаюся на тарифах та прейскурантах,— сказав він,— але, як на мене, ми трохи відхилилися від теми нашої розмови, бо йшлося про оцю ось записку.
- Io non me ne intendo gran che di economia e di roba del genere - disse - ma mi pare che per quel che riguarda questo articolo ci siamo allontanati di parecchio dal caso nostro.
— Навпаки, сер Генрі, я вважаю, що ми говоримо виключно про неї. Вотсон знайомий з моїм методом краще від вас, але, боюсь, навіть він не збагнув значення прочитаного мною уривка.
- A1 contrario, io invece ho proprio l'impressione che siamo sulla pista giusta, Sir Henry. Il mio amico Watson conosce meglio di lei i miei metodi, e tuttavia temo che neppure lui sia riuscito ad afferrare il significato di questo periodo.
— Так, я справді не розумію, який зв'язок між запискою й газетою.
- No, confesso che non vedo alcun rapporto...
— А проте, мій любий Вотсоне, зв'язок тісний, бо одне зроблено з другого. «Якщо», «вам», «ви», «тримайтеся далі від», «збожеволіти», «не набридло», «не хочете», «життя». Хіба ви не бачите, звідки взято ці слова?
- Eppure, mio caro Watson, è così evidente che questa frase è stata tolta da quest'articolo! "Vita, ragione, valore", eccetera... Non capisce da dove tutte queste parole sono state tolte?
— Чорт забирай, ви маєте рацію! Це просто неймовірно! — вигукнув сер Генрі.
- Tuoni e fulmini, ma è vero! Perbacco! Questo sì che si chiama essere sagaci! - esclamò Sir Henry.
— Якщо ваші сумніви ще не розвіялися, то зверніть увагу на слова «тримайтеся далі від» — їх вирізано одним шматком.
- Se potesse rimanere ancora qualche dubbio possibile, esso è diradato dal fatto che l'ultima frase è ritagliata tutta in un pezzo solo.
— Ану... О, так воно й є!
- Già... è proprio cosi.
— Цього, містере Холмсе, я навіть уявити не міг,— сказав доктор Мортімер, здивовано розглядаючи мого друга. — Я не здивувався б, якби хтось сказав, що ці слова вирізано з газети, але ви зуміли визначити, з якої саме і з якої статті, а це, як на мене, диво дивне. Як ви здогадалися?
- Francamente, signor Holmes, questo supera quello che io potessi immaginare - disse il dottor Mortimer, fissando il mio amico con stupore. - Avrei ancora capito se qualcuno mi avesse detto che queste parole erano state ritagliate da un giornale; ma che lei mi dovesse nominare quale giornale, aggiungendo che si trattava dell'articolo di fondo, è veramente una delle esperienze più notevoli alle quali io abbia mai assistito. Come ha fatto?
— Я припускаю, докторе, ви можете відрізнити череп негра від черепа ескімоса.
- Suppongo, caro dottore, che lei sarebbe in grado di distinguere il cranio di un nero da quello di un eschimese!
— Безумовно.
- Si capisce.
— Але як?
- Ma in che modo?
— А так, бо це мій улюблений коник. Різниця між одним і другим цілком очевидна. Надбрівні дуги, лицьовий кут, щелепний вигин...
- Perché questa è la mia specialità: le differenze sono evidenti: la curva sopra-orbitale, l'angolo facciale, la linea della mascella, la...
— У мене теж є свій коник. І для мене різниця між одним і другим не менш очевидна. Моє око бачить таку ж величезну різницю між освинцьованим боргесом , яким друкується «Таймс», і неохайним шрифтом дешевих вечірніх листків, як ваше — між черепом негра і ескімоса. Вміння розрізняти шрифти — одне з найелементарніших для спеціаліста, який має справу з криміналом, хоч повинен зізнатися, що одного разу, коли був ще дуже молодий, я сплутав «Лідс Меркурі» з «Вестерн Морнінг Ньюс». Але шрифт передової в «Таймс» неможливо сплутати з якимсь іншим, і ці слова взято тільки з неї. А оскільки лист зроблено вчора, були всі підстави шукати їх у номері за вчорашнє число.
- Ma anche nel caso mio questa è la mia specialità, e le differenze sono altrettanto evidenti. Vi è la stessa diversità, ai miei occhi, tra i caratteri elegantemente borghesi di un articolo del Times e la stampa sgangherata di un giornale della sera da mezzo pence, di quella che corre per lei tra il suo nero e il suo eschimese. L'individuazione dei caratteri di stampa deve costituire una delle più elementari branche del sapere, per lo specialista in criminologia, per quanto devo ammettere che una volta, quand'ero molto giovane, confusi il Leeds Mercury col Western Morning News. Ma un articolo di fondo del Times è inconfondibile, e queste parole non potevano che essere state tolte di li. Poiché la lettera fu architettata ieri, avevo novantanove probabilità su cento di trovarne le parole nella edizione di ieri.
— Як я вас зрозумів, містере Холмсе,— сказав сер Генрі Баскервіль,— хтось вирізав слова одержаної мною записки ножицями з...
- Se ho ben capito il suo ragionamento, signor Holmes - disse Sir Henry Baskerville - qualcuno ha ritagliato questo messaggio con un paio di forbici...
— Манікюрними ножицями,— уточнив Холмс. — Ви ж бачите, ножиці були дуже короткі, бо, щоб вирізати слова «тримайтеся далі від», різальнику довелося клацнути ними кілька разів.
- Si, con forbici da unghie - precisò Holmes. - Vede. Sono state usate forbici dalla lama molto corta, perché chi ha ritagliato le parole ha fatto due intaccature nella frase "Si tenga lontano".
— Це так. Отже, хтось вирізав ці слова короткими ножицями, намазав їх клейстером...
- É proprio così. Qualcuno dunque ha ritagliato il messaggio con un paio di forbici di piccole dimensioni, e lo ha appiccicato con colla...
— Гуміарабіком,— підказав Холмс.
- Gomma - corresse Holmes.
— Намазав їх гуміарабіком і наклеїв на папір. Але хотілось би знати, чому слово «пустища» написано від руки?
- Con gomma sulla carta. Ma io vorrei sapere perché hanno dovuto scrivere a mano la parola "landa".
— Тому що автор листа не знайшов їх у газеті. Інші слова досить звичайні і їх легко знайти в будь-якій газеті, а слово «пустище» зустрічається не часто.
- Perché chi ha ritagliato il messaggio nel Times non l'ha trovata! Le altre parole erano tutte semplici, ed era facile ritrovarle in qualsiasi giornale, mentre "landa" è un vocabolo assai meno comune.
— Авжеж, цим усе й пояснюється. А ще що-небудь, містере Холмсе, ви вичитали в цьому посланні?
- Perbacco, è evidente, questo spiega tutto. Ha visto nient'altro in questo messaggio, signor Holmes?
— Вичитав кілька дрібниць, хоч автор листа й доклав неймовірних зусиль, аби не залишити ніяких слідів. Адресу, як ви помітили, написано великими друкованими літерами. Але така газета, як «Тайме», рідко потрапляє в руки людей не дуже добре освічених. З цього, таким чином, ми можемо зробити висновок, що лист підготувала освічена людина, яка хотіла видатися неосвіченою, а її намагання приховати власний почерк дають підстави припустити, що цей почерк вам або вже відомий, або може стати відомим пізніше. Крім того, зверніть увагу на те, що слова наклеєно нерівно — одні вище, другі нижче. Слово «життя», наприклад, вилізло зовсім кудись не туди. Це може свідчити як про недбалість автора листа, так і про його хвилювання або поспіх. В цілому я схиляюсь до останнього, тому що лист для нього, очевидно, річ серйозна і навряд чи він міг дозволити собі тут недбалість. Якщо ж автор листа поспішав, то виникає дуже цікаве запитання, що ж саме було причиною цього поспіху, оскільки лист, надісланий учора хоч би як пізно, все одно встиг би дійти до сера Генрі ще до його виїзду з готелю. Може, автор листа боявся, що йому перешкодять? Але хто?
- Vi ho trovato un paio di indizi, per quanto il mittente si sia dato molto da fare per disperdere ogni possibile traccia. Osservi, per esempio, l'indirizzo: è scritto in stampatello e a caratteri rozzi. Tuttavia il Times è un giornale che raramente si vede in mano a gente incolta. Possiamo dedurne pertanto che la lettera fu compilata da una persona istruita la quale voleva dare ad intendere di non esserlo, e i suoi sforzi per dissimulare la propria scrittura fanno pensare che appunto la sua scrittura potesse esser nota, o comunque riconoscibile. Osserverete inoltre che le parole non sono ingommate e allineate accuratamente, ma che alcune sono poste più in alto di altre. "Vita", ad esempio, è completamente fuori di squadra. Ciò potrebbe far pensare a trascuratezza, o anche a fretta e agitazione da parte di chi ha ritagliato il messaggio. Nel complesso, propendo per questa seconda ipotesi, dal momento che la cosa era indubbiamente di grande importanza, ed è improbabile che il compilatore di un simile avvertimento possa essere un individuo trascurato. Se aveva premura, si pone l'interessante quesito del perché ne avesse, dal momento che una qualsiasi lettera imbucata di prima mattina sarebbe giunta a Sir Henry prima che egli lasciasse il suo albergo. Forse il compilatore aveva timore di essere interrotto... ma da chi?
— Ми вже вступаємо якоюсь мірою в сферу здогадів,— зауважив доктор Мортімер.
- Noi ci stiamo addentrando ora nel campo delle ipotesi -disse il dottor Mortimer.
— Скажіть краще — в сферу, де зважують всі ймовірності й вибирають ту, яка заслуговує на першорядну увагу. Це наукове використання можливостей уяви, проте ми завжди маємо певну матеріальну основу, від якої й починаємо рух нашої думки. Ви, безумовно, назвете це здогадом, але я майже впевнений, що адресу написано в якомусь готелі.
- Dica piuttosto nel campo in cui si valutano le probabilità e si scelgono le più attendibili. Noi ci serviamo dell'immaginazione come mezzo scientifico, ma possediamo pure alcune basi concrete su cui basare le nostre argomentazioni. Ora lei potrà forse chiamarla un'ipotesi, ma io sono quasi sicuro che questo indirizzo è stato scritto in un albergo.
— Та чому, власне, ви так вважаєте?
- Come diavolo fa ad affermare ciò?
— Якщо ви уважно оглянете конверт, то побачите, що і перо, і чорнило завдало авторові мороки. Перо зробило дві ляпки в одному слові і на ньому тричі кінчалося чорнило, поки писалася ця досить коротка адреса, отже, чорнила в чорнильниці було мало. Власне ж перо або чорнильницю не часто допускають до такого стану, а щоб одразу і те, і те відмовлялося служити, то такого не буває ніколи. Ви ж знаєте, які в готелях пера і яке чорнило, а чогось кращого нам не знайти. Так, я, майже не вагаючись, можу твердити, що якби ми мали можливість оглянути кошики для паперів у готелях, розташованих навколо Чарінг-крос, то знайшли б залишки порізаної передовиці в «Таймс» і таким чином дістались би прямісінько до особи, яка є автором цього своєрідного послання. Чекайте! Чекайте! Що це?
- Se lei avrà la compiacenza di esaminare attentamente lo scritto, si accorgerà che tanto la penna quanto l'inchiostro hanno procurato più di un guaio allo scrivente. La penna si è impuntata due volte nel corso di una sola parola, e il pennino si è asciugato tre volte nello spazio di un breve indirizzo, il che dimostra che nel calamaio ci doveva essere pochissimo inchiostro. Ora, è difficile che una penna o il calamaio di un privato si riducano in queste condizioni, e la combinazione delle due cose è in ogni caso molto rara. Ma tutti noi conosciamo i calamai e le penne degli alberghi, dove è raro trovare qualcosa di meglio di questo. Sì, io non esito ad affermare che se potessimo esaminare i cestini della carta straccia degli alberghi intorno a Charing Cross, fino a rinvenire i resti mutilati dell'articolo di fondo del Times, riusciremmo poi a porre direttamente le mani sulla persona che ha spedito questo singolare messaggio. Ehi! Ehi! Che cosa è questo?
Він заходився пильно вивчати аркуш паперу, на якому було наклеєно слова, тримаючи його на відстані одного-двох дюймів від очей.
Studiò attentamente il foglio protocollo su cui le parole erano incollate, mantenendolo a soli pochi millimetri di distanza dagli occhi.
— Ну що?
- Ebbene?
— Ні, нічого,— відповів Холмс, кидаючи лист на стіл. — Чистий аркуш паперу, навіть без водяних знаків. Ми витиснули з цього дивного листа все, що було можливо. А тепер, сер Генрі, скажіть, будь ласка, чи не трапилося з вами чогось цікавого після того, як ви прибули в Лондон?
- Niente - fece Holmes buttando il foglio in un canto. - É un mezzo foglio di carta bianca, senza neppure la filigrana. Io credo che abbiamo dedotto tutto il deducibile da questa strana lettera; e ora, Sir Henry, mi dica: le è successo qualcosa di interessante da quando è a Londra?
— Та ні, містере Холмсе. Мабуть, ні.
- Ma... no, signor Holmes: non credo.
— Ви не помітили, за вами ніхто не йшов слідом, не стежив за вами?
- Non ha notato di essere seguito?
— Здається, я опинився в якомусь пригодницькому романі,— сказав наш відвідувач. — Якого біса комусь треба ходити або стежити за мною?
- Ho l'impressione di essere caduto a capofitto in un romanzo d'appendice - rispose il nostro ospite. - Perché diavolo dovevano seguirmi?
— Зараз ми до цього дійдемо. Ви нічого більше не можете розповісти нам, перш ніж ми перейдемо до основного?
- Glielo spiegherò tra poco. Non ha altro da riferirci prima che ci addentriamo nell'argomento?
— Ну, це залежить від того, що саме, на ваш погляд, варте уваги.
- Mah! Dipende da quello che lei intende per notizie interessanti!
— Та все, що так чи так виходить за рамки повсякденного буденного життя.
- Io ritengo che qualsiasi cosa fuori dell'andamento normale della vita quotidiana sia degna di interesse.
Сер Генрі посміхнувся.
Sir Henry sorrise.
— Я ще мало знаю англійські звичаї, бо майже все життя провів у Сполучених Штатах і Канаді. Але думаю, що коли у вас зникає один черевик, це не вважається тут нормальним.
- Io non sono ancora gran che al corrente della vita inglese, poiché ho trascorso quasi tutta la mia vita negli Stati Uniti e nel Canada. Ma spero che perdere una delle proprie scarpe non faccia parte dell'andamento quotidiano della vita britannica.
— Ви загубили один черевик?
- Ha perso una delle sue scarpe?
— Мій любий сер,— вигукнув доктор Мортімер,— ваш черевик просто помилково поклали кудись в інше місце! Він знайдеться, як тільки ви повернетесь у готель. Чи варто турбувати містера Холмса такими дрібницями!
- Mio caro amico - esclamò a questo punto il dottor Mortimer - si tratta di un semplice smarrimento. Sono certo che la ritroverà non appena rientrerà all'albergo. A che serve disturbare il signor Holmes con piccolezze come questa?
— Ну, мене ж спитали, чи не трапилося зі мною що-небудь не зовсім звичайне.
- Perbacco! Lui mi ha chiesto di dirgli tutto ciò che è fuori dell'andamento normale dell'esistenza quotidiana!
— Цілком правильно,— підтримав Холмс. — Хоч би яким безглуздим те не зовсім звичайне здавалося. Ви кажете, загубили черевик?
- Esattamente - disse Holmes - per quanto comune e sciocco possa sembrare un incidente qualsiasi, trova il mio interesse. Dunque, lei dice di aver perduto una delle sue scarpe?
— Добре, нехай його поставили в інше місце. Ввечері я виставив за двері обидва черевики, а вранці там стояв тільки один. А від хлопця, який чистить взуття, добитися зрозумілої відповіді мені не вдалося. Найгірше те, що я тільки вчора купив їх на Стренді і навіть ні разу не взув.
- Be', perduta o smarrita, faccia come vuole. Io so che ieri sera le ho messe fuori della porta tutt'e due, e che stamattina ce n'era una sola. Non sono riuscito a cavare una parola dal tizio che le pulisce. E il peggio è che si tratta di un paio appena comprato ieri sera nello Strand, mai calzate.
— Ви їх не носили і виставили за двері, щоб їх почистили? Навіщо?
- Se non le aveva ancora portate, perché le ha messe fuori a pulire?
— Черевики коричневі, їм потрібний був крем, щоб вони блищали. Ось чому я їх виставив.
- Perché sono scarpe di cuoio grasso, che non erano mai state lucidate. Ecco perché le avevo messe fuori della porta.
— Отже, приїхавши вчора в Лондон і оселившись у готелі, ви зразу ж пішли й купили черевики?
- Allora, da quel che lei mi dice, ieri, appena giunto a Londra, si è recato per prima cosa ad acquistare un paio di scarpe?
— Я вчора багато ходив по крамницях. Разом з доктором Мортімером. Розумієте, якщо вже мені доводиться зробитися тут сквайром, то й одягатися треба відповідно, бо, цілком можливо, на Заході я звик ставитися до свого гардероба досить безтурботно. Серед інших речей я купив ці коричневі черевики — віддав за них шість доларів — і не встиг їх узути, як один уже вкрали.
- Ho fatto molte compere. Il dottor Mortimer mi ha accompagnato. Vede, se devo fare il signorotto di campagna, laggiú bisogna che mi vesta in carattere con la mia parte, e temo di essermi lasciato un po' troppo andare in fatto di abbigliamento durante gli anni nel West. Tra le altre cose avevo comperato queste scarpe marrone, che ho pagato sei dollari, e me ne hanno rubata una ancor prima che potessi avere il piacere di infilarmele ai piedi.
— Якщо це крадіжка, то неймовірно безглузда,— сказав Шерлок Холмс. — Мушу признатися, я поділяю впевненість доктора Мортімера в тому, що черевик скоро знайдеться.
- Mi sembra una cosa inutile e insolita da rubare - osservò Sherlock Holmes. - Confesso di condividere l'opinione del dottor Mortimer: fra non molto tempo lei ritroverà la sua scarpa smarrita.
— Здається мені, джентльмени,— рішуче почав баронет,— я надто багато говорю, хоч майже нічого не знаю. Пора вже вам додержати свого слова і детально пояснити мені, куди ви хилите.
- E adesso, signori - disse il baronetto in tono deciso - mi sembra di aver parlato abbastanza intorno al poco che so. E mi sembra invece giunto il momento che voi manteniate la promessa, e che m'informiate con precisione su quel che mi riguarda.
— Ваша вимога цілком обгрунтована,— погодився Холмс. — Докторе Мортімере, на мою думку, вам треба розповісти все серові Генрі так, як ви розповіли нам.
- La sua richiesta è più che ragionevole - rispose Holmes. - Dottor Mortimer, credo che la cosa migliore sia che lei racconti a Sir Henry la sua storia esattamente come l'ha raccontata a noi.
Підбадьорений цією підтримкою, наш учений друг видобув з кишені свої папери і виклав усю історію так, як і напередодні вранці. Сер Генрі Баскервіль слухав доктора з глибокою увагою, час від часу перериваючи розповідь здивованими вигуками.
Così incitato, il nostro amico scienziato cavò fuor di tasca i suoi appunti, ed espose tutta la vicenda come aveva fatto con noi la mattina precedente. Sir Henry Baskerville stette ad ascoltare con la più profonda attenzione, lanciando di tanto in tanto un'esclamazione di sorpresa.
— Ну, я, здається, одержав спадщину, за яку мстяться,— мовив він, коли довгу оповідь було закінчено. — Звичайно, я чув про собаку ще в дитинстві. Цю історію любили розповідати в нашій родині, але я ніколи не ставився до неї серйозно. Що ж до смерті мого дядька, то в голові у мене зараз усе переплуталося і я ще нічого не можу зрозуміти. Та ви й самі, здається, не вирішили, до кого тут треба звертатися — до поліцейського чи до священика.
- Perbacco! A quanto pare oltre che una tenuta mi sono ereditato una maledizione - osservò, quando il lungo racconto ebbe termine. - Naturalmente avevo inteso parlare del famoso mastino sin da quando ero a balia. É la storia preferita della nostra famiglia, sebbene io non l'abbia mai presa molto sul serio. In quanto alla morte di mio zio... diamine, sento che la mente mi vacilla, ma non riesco ancora a connettere bene. E a quanto pare nemmeno voi avete ancora le idee chiare se si tratti di un caso in cui conviene rivolgersi a un poliziotto oppure a un prete.
— Достеменно так.
- Proprio così.
— А тепер ще цей лист, що знайшов мене в готелі. Очевидно, він має відіграти якусь призначену йому роль.
- E adesso c'è questa faccenda della lettera spedita all'albergo. Credo che si intoni nella faccenda a puntino.
— Лист показує, що про події на пустищі хтось знає більше від нас,— зауважив доктор Мортімер.
- Secondo me, indica che c’è qualcuno che ne sa molto più di noi su quel che succede nella landa - interloquì il dottor Mortimer.
— А також те, що цей «хтось» не ставиться до вас погано, бо попереджає про небезпеку,— додав Холмс.
- E secondo me - aggiunse Holmes - indica però che c’è anche qualcuno non del tutto mal disposto nei suoi confronti, visto che la mette in guardia contro un pericolo.
— Або, можливо, хоче, дбаючи про власні інтереси, від-лякати мене від Баскервіль-холу.
- Però può anche darsi che voglia tenermi lontano spaventandomi per chi sa quali suoi scopi.
— Це теж, звичайно, не виключено. Я дуже зобов'язаний вам, докторе Мортімере, за те, що ви поставили переді мною проблему, яка має кілька цікавих альтернатив. Але зараз, сер Генрі, нам необхідно вирішити одне практичне питання — варто вам чи не варто їхати в Баскервіль-хол.
- Naturalmente, anche questo è possibile. Io le sono veramente molto grato, dottor Mortimer, per avermi sottoposto un problema che presenta interessanti angolature. Ma il punto importante su cui adesso dobbiamo prendere una decisione è questo: conviene o non conviene che lei, Sir Henry, si rechi al Maniero di Baskerville?
— А чому б мені не поїхати?
- E perché non dovrei andarci?
— Там, здається, небезпечно.
- A quanto pare laggiù incombe un grave pericolo.
— Про яку небезпеку ви говорите — про ту, що виходить від злого духа нашої родини, чи про ту, що виходить від людей?
- Secondo lei il pericolo proverrebbe da questo dèmone di famiglia oppure da esseri umani?
— Оце нам і треба з'ясувати.
- È quello che dobbiamo scoprire.
— Хоч би звідки вона загрожувала, моя відповідь готова. Немає такого диявола в пеклі, містере Холмсе, і немає такої людини на землі, які можуть перешкодити мені поїхати в своє родове гніздо — оце й є моя остаточна відповідь. — Чорні брови сера Генрі нахмурилися, смагляве об-личчя залило рум'янцем. Бурхлива й непогамовна баскер-вільська натура явно давала себе знати в цьому останньому представнику старовинного роду. — До речі,— вів він далі,— я ще не встиг як слід обміркувати все те, що почув сьогодні від вас. Людині буває важко все зрозуміти і все вирішити за одним присідом. Мені хотілось би побути з годину самому і спокійно поміркувати. Слухайте, містере Холмсе, зараз половина на дванадцяту, і я їду звідси просто в готель. А що, коли ви з вашим другом доктором Вотсоном завітаєте до нас на ленч десь годині о другій? На той час я зможу більш ясно сказати вам, що саме робитиму.
- Comunque sia, la mia risposta è questa: non c’è diavolo all'inferno, signor Holmes, né uomo sulla terra che potrà impedirmi di prender dimora nella casa dei miei padri, e lei può considerare questa come la mia risposta definitiva. - Le sue sopracciglia nere si corrugarono e il suo volto arrossì cupamente, mentre scandiva queste parole. Era evidente che il fiero temperamento dei Baskerville non si era estinto in quel loro ultimo discendente. - Intanto - soggiunse - non ho quasi avuto il tempo di pensare a tutto quello che mi avete detto. È molto difficile per un uomo dover capire e decidere in una sola volta. Mi piacerebbe avere un'ora di calma, solo con i miei pensieri, per riflettere. Senta un po', signor Holmes, adesso sono le undici e mezzo, e io ritorno dritto filato al mio albergo. Non sarebbe una bella cosa se lei e il suo amico dottor Watson veniste a pranzo con noi due? Per quell'ora sarei in grado di esprimervi, con maggiore chiarezza di quanto non possa fare adesso, come vedo questa mia situazione.
— Це буде зручно для вас, Вотсоне?
- La proposta le garba, Watson?
— Цілком.
- Certamente.
— Тоді чекайте нас. Гукнути вам кеб?
- Allora ci aspetti pure. Devo mandare a chiamare un cab.
— Ні, я краще пройдуся пішки, бо ця розмова трохи вивела мене з рівноваги.
- Preferirei andare a piedi, perché questa faccenda mi ha piuttosto scosso.
— Я із задоволенням приєднаюсь до вас,— сказав його товариш.
- L'accompagnerò volentieri nella sua passeggiata - disse il suo compagno.
— Тоді до зустрічі о другій. Au revoir і нехай вам щастить!
- Allora alle due. Arrivederci e buongiorno!
Ми чули, як наші відвідувачі спустилися сходами й зачинили за собою вхідні двері. І тут Холмс миттю перетворився з млявого марудника на людину дії.
Udimmo i passi dei nostri ospiti discendere le scale e lo sbattere della porta d'ingresso. In un istante Holmes si tramutò da languido sognatore in energico uomo d'azione:
— Вдягайтеся, Вотсоне, швидко! Не можна гаяти й хвилини! — Він кинувся в свою кімнату, на ходу знімаючи з себе халат, і зразу ж повернувся назад уже в сюртуці.
Ми збігли сходами на вулицю. Доктор Мортімер і Баскервіль були ярдів за двісті попереду нас — вони йшли в напрямку Оксфорд-стріт.
- Si metta scarpe e cappello, Watson, presto! Non c'è un attimo da perdere! - Scomparve in vestaglia nella sua camera da letto per riemergerne dopo pochi istanti vestito da capo a piedi. Ci precipitammo insieme giú per le scale e uscimmo in strada. Il dottor Mortimer e Baskerville erano ancora visibili a circa duecento metri da noi, diretti verso Oxford Street.
— Наздогнати й зупинити їх?
- Vuole che corra a fermarli?
— Нізащо в світі, мій любий Вотсоне. Я цілком задоволений вашим товариством, аби лише моє вам не набридло. А наші друзі мають рацію, день для прогулянки справді чудовий.
- Per niente al mondo, mio caro Watson. La sua compagnia è più che sufficiente, ammesso che lei si accontenti di accettare la mia. I nostri amici sono saggi, perché è davvero una mattina bellissima per passeggiare.
Він пришвидшив ходу, і поступово відстань між нами й нашими недавніми відвідувачами зменшилася наполовину. Отак, тримаючись від них за сотню ярдів, ми вийшли на Оксфорд-стріт, а звідти на Ріджент-стріт. Біля одного з магазинів сер Генрі і доктор Мортімер, розглядаючи вітрину, трохи затрималися, і Холмс зупинився теж. За мить він задоволено клацнув язиком, і я, простеживши за напрямком його уважного погляду, побачив, що кеб, який зупинився був на протилежному боці вулиці, знову повільно рушив уперед. В кебі сидів пасажир.
Affrettò il passo finché non avemmo accorciata di metà circa la distanza che ci separava da loro. Poi, sempre mantenendoci a una distanza di in centinaio di metri, li seguimmo per Oxford Street e quindi in Regent Street. Una volta i nostri amici si fermarono ad ammirare una vetrina di negozio, e Holmes fece altrettanto. Ma un attimo dopo lanciava un piccolo grido di soddisfazione e, seguendo la direzione del suo acutissimo sguardo, scorsi un cab, con un passeggero all'interno, che si era fermato sull'altro lato della strada e poi aveva ripreso ad avanzare lentamente.
— Цей чоловік нам і потрібен, Вотсоне! Ходімо! Хоч роз дивимось його добре, якщо нічого іншого не зможемо зробити.
- Ecco il nostro uomo, Watson! Andiamo! Gli daremo una buona occhiata, se non riusciremo a far di meglio.
Крізь бічне віконце кеба я мигцем побачив густу чорну бороду і пронизливі очі, що невідривно дивилися на нас. І зразу ж прочинилося віконце на дашку кеба, кучеру різким голосом було щось наказано, і кеб шалено помчав по Ріджент-стріт. Холмс роззирнувся, шукаючи очима вільний екіпаж, але не побачив жодного. Тоді він кинувся у гущавину вуличного руху, наздоганяючи підозрілий кеб, але той уже встиг від'їхати так далеко, що його вже не було видно.
In quello stesso momento notai una folta barba nera e due occhi vividi che ci fissavano attraverso il finestrino laterale del cab. Istantaneamente il coperchio della botola alla sommità del veicolo si sollevò, qualcosa venne urlato al cocchiere, e il cab cominciò a correre in Regent Street. Holmes diede un’occhiata veloce intorno in cerca di un'altra carrozza, ma non ne trovò alcuna. Allora si lanciò in un inseguimento selvaggio attraverso l'ingorgo del traffico, ma il suo svantaggio era troppo grande, e già il cab si era dileguato.
— Ось тобі й маєш! — з серцем мовив блідий від досади Холмс, випірнувши з потоку екіпажів і насилу переводячи подих. — Це ж треба, щоб нам так не поталанило і щоб я виявився таким неповоротким! Вотсоне, Вотсоне, якщо ви чесний чоловік, то поряд з успіхами обов'язково повинні занотувати й оцю мою невдачу!
- Maledizione! - borbottò amareggiato Holmes, emergendo ansimante e bianco di rabbia trai i veicoli. - É mai possibile essere così poco fortunati e tanto maldestri? Watson, Watson, se lei è un uomo sincero e onesto dovrà contare tra i miei insuccessi anche questo episodio!
— Хто цей чоловік?
- Chi era?
— Не маю уявлення.
- Non ne ho la minima idea.
— Підглядач?
- Una spia?
— З того, що ми знаємо, випливає очевидна річ: за Баскервілем хтось дуже пильно стежить від його приїзду в Лондон. Інакше звідки б стало так швидко відомо, що він зупинився в готелі «Нортумберленд»? Якщо за ним ходили назирці в перший день, то, запевняю, стежать і сьогодні. Ви, мабуть, помітили, що поки доктор Мортімер читав нам манускрипт, я двічі підходив до вікна?
- Ecco, è chiaro da quanto abbiamo inteso che Baskerville, dal momento in cui è sceso in città, è stato continuamente seguito. Come avrebbero altrimenti potuto sapere, così in fretta, che egli aveva scelto il Northumberland Hotel? Se era stato seguito il primo giorno, ero sicuro che lo avrebbero seguito anche il secondo. Lei avrà forse osservato che io mi sono avvicinato due volte alla finestra, mentre Mortimer leggeva la sua favola.
— Так, пам'ятаю.
- Sì, mi ricordo.
— Я дивився, чи не вештається хтось біля нашого будинку, але нікого не помітив. Ми маємо справу з розумним чоловіком, Вотсоне. Все це надзвичайно серйозно, і хоч я ще не дійшов висновку, з якими силами — добрими чи злими — ми зіткнулися, але я постійно відчуваю їхню могут-ність і їхній точний розрахунок. Коли наші нові друзі пішли, я негайно подався слідом за ними, сподіваючись помітити їхнього невидимого супутника. Але той виявився настільки хитрим, що не понадіявся на свої ноги, а найняв кеб, щоб або тягтися позаду них, або їх обганяти і залишатися в такий спосіб непоміченим. Його прийом має ще й додаткову перевагу, яка полягає в тому, що якби вони теж узяли кеб, то він не втратив би можливості стежити за ними й далі. Проте одна очевидна незручність у його прийомі є.
- Cercavo di individuare nella strada un qualche eventuale perditempo, ma non ne ho visti. Noi abbiamo di fronte un uomo molto intelligente, Watson. Questo è un caso preoccupante, e per quanto io non abbia ancora del tutto deciso se sia un'entità benevola o malevola quella che si trova a contatto con noi, ho tuttavia la netta sensazione, sempre, di una forza e di un piano ben congegnato. Non appena i nostri amici se ne sono andati io mi son messo subito a seguirli nella speranza d'incrociare il loro invisibile pedinatore. Ma costui è stato cosi astuto da non fidarsi di andare a piedi, si è avvalso invece di una carrozza di piazza, per poterli seguire passo passo o precederli di gran carriera sfuggendo così alla loro attenzione. Il suo stratagemma gli offriva il doppio vantaggio che se avessero preso anch'essi una carrozza egli sarebbe stato pronto a seguirli. Il trucco tuttavia offre uno svantaggio evidente.
— Залежність від кебмена?
- Lo pone nelle mani del vetturino.
— Саме так.
- Già.
— Який жаль, що ми не запам'ятали його номер!
- Che peccato che non ne abbiamo preso il numero!
— Мій любий Вотсоне, хоч сьогодні я й виявився недотепою, але як ви можете хоч на мить припустити, що я пропустив нагоду запам'ятати номер кеба? Ось він — дві тисячі сімсот чотири. А втім, зараз він нам ні до чого.
- Mio caro Watson, va bene che sono ingenuo, ma non al punto da aver trascurato di prenderne il numero! É il 2704. Questo però per il momento non ci serve.
— Не розумію, що ще ви могли зробити.
- Non vedo come lei avrebbe potuto fare di più.
— Помітивши кеб, я повинен був негайно повернути в інший бік. Потім, не поспішаючи, найняти кеб і їхати за першим на пристойній відстані або, ще краще, податися до готелю «Нортумберленд» і чекати там. І коли наш незнайомець приволікся б туди слідом за Баскервілем, ми дістали б можливість зіграти з ним у його ж гру і подивитись, куди він поїде. А вийшло так, що через нашу нетерплячість і необачність, з яких той чоловік скористався з надзвичайною вправністю, ми себе виказали, а його загубили з очей.
- Appena notato il cab avrei dovuto immediatamente far dietro front e camminare in direzione opposta. Poi con comodo avrei potuto noleggiare una seconda carrozza e seguire la prima a debita distanza, o meglio ancora avrei potuto farmi condurre sino a Northumberland Hotel e aspettare lì. Quando il nostro ignoto avesse scortato Baskerville sino a destinazione, avremmo avuto allora la possibilità di giocare contro di lui il suo stesso gioco, e di vedere dove si dirigeva. Invece, per uno stupido eccesso d'impazienza, di cui si è avvantaggiato con incredibile prontezza il nostro avversario, ci siamo traditi e abbiamo perso il nostro uomo.
Під час цієї розмови ми повільно йшли по Ріджент-стріт, не бачачи вже ні доктора Мортімера, ні його супутника, які давно зникли десь попереду нас.
Durante questa conversazione avevamo proseguito camminando lentamente lungo la Regent Street, e ormai il dottor Mortimer e il suo compagno erano spariti davanti a noi.
— Немає рації йти за ними,— сказав Холмс. — їхня тінь кудись утекла і тепер не повернеться. Треба подивитись, які карти ми маємо на руках, і сміливо пускати їх у гру. Ви добре роздивились обличчя чоловіка в кебі?
- É inutile che continuiamo a seguirli - constatò Holmes. -Il fantasma è scomparso e non ritornerà. Dobbiamo ora vedere quali altre carte ci restano in mano, e dobbiamo giocarle con decisione. Lei saprebbe riconoscere la faccia dell'uomo visto nel cab?
— Я побачив тільки його бороду.
- Saprei riconoscere soltanto la sua barba.
— Я теж... з чого роблю висновок, що борода, очевидно, фальшива. Розумному чоловіку, який виконує таку делікатну роботу, борода потрібна тільки для того, щоб сховати обличчя. Ходімо-но сюди, Вотсоне.
- Di questo sarei capace anch'io... dal che bisogna arguire che con tutta probabilità deve trattarsi di una barba finta. Un uomo intelligente, in un'impresa così delicata, si serve di una barba unicamente per nascondere i suoi lineamenti. Entri qui con me, Watson!
Він повернув в одну з розсильницьких контор цього району, управитель якої зустрів його з розкритими обіймами.
S'infilò in un'agenzia di recapito corrispondenza, dove venne caldamente accolto dal direttore.
— А, Вілсоне, ви, бачу, не забули тієї дрібної справи, в якій мені пощастило вам допомогти!
- Ah, Wilson, vedo che lei non ha dimenticato la modesta occasione in cui io ebbi la fortuna di poterla aiutare!
— Ні, сер, не забув. Ви врятували моє добре ім'я, а можливо, й життя.
- Certo, signor Holmes, che non me la sono dimenticata! Lei mi ha salvato la reputazione e forse anche la vita.
— Ви перебільшуєте, дорогий друже. Пригадую, Вілсоне, у вас був один хлопець на ім'я Картрайт, який під час розслідування вашої справи виявив неабияку кмітливість.
- Amico mio, non esageri. Mi par di ricordarmi, Wilson, che lei una volta aveva tra i suoi fattorini un ragazzo di nome Cartwright, che aveva dimostrata una certa abilità durante quell'indagine.
— Так, сер, він і досі у нас.
- Certo, signor Holmes, è sempre con noi.
— Чи не можна викликати його дзвінком? Дякую. І ще, будь ласка, розміняйте мені ці п'ять фунтів.
- Potrebbe mandarlo a chiamare? Grazie. E le sarei anche grato se mi potesse far cambiare questa banconota da cinque sterline.
На виклик управителя з'явився хлопець років чотирнадцяти з кмітливим, розумним обличчям. Він зупинився перед нами, з величезною пошаною втупившись поглядом у знаменитого детектива.
Un ragazzo di circa quattordici anni, dalla faccia vispa e intelligente, era frattanto accorso allo squillo di campanello del direttore. Si fermò, fissando il celebre poliziotto con muto rispetto.
— Дайте, будь ласка, «Путівник по готелях»,— попросив Холмс. — Дякую. Ось тут, Картрайте, назви двадцяти трьох готелів, всі вони близько від Чарінг-крос. Бачиш?
- Vorrei avere la Guida degli Alberghi - disse Holmes. - Grazie! E adesso, Cartwright, stammi bene a sentire: qui nelle immediate vicinanze di Charing Cross ci sono i nomi di ventitré alberghi: vedi?
— Так, сер.
- Sissignore.
— Ти обійдеш їх усі по черзі.
- Tu li visiterai tutti uno per uno.
— Так, сер.
- Sissignore.
— Щоразу ти даватимеш швейцарам біля вхідних дверей по шилінгу. Ось тобі двадцять три шилінги.
- Incomincerai, ogni volta che entri, con il dare uno scellino al portinaio. Eccoti ventitré scellini.
— Так, сер.
- Sissignore.
— Кожному кажи, що тобі треба подивитися вчорашнє паперове сміття. Пояснюватимеш це так: одну важливу телеграму помилково доставили не туди і тобі наказано її знайти. Зрозумів?
- Chiederai ogni volta che ti facciano vedere la carta straccia del giorno innanzi, dirai che si è smarrito un telegramma importante e che ti hanno ordinato di rintracciarlo. È chiaro?
— Так, сер.
- Sissignore.
— Але насправді ти шукатимеш внутрішню сторінку газети «Тайме» з кількома дірками, вирізаними ножицями. Ось тобі номер «Тайме». А це та сторінка. Ти зможеш відрізнити її від інших, га?
- Quello però che devi cercare in realtà è la pagina centrale del Times in cui sono state ritagliate alcune frasi con le forbici. Eccoti una copia del Times di ieri. Questa è la pagina. La sapresti riconoscere facilmente, vero?
— Так, сер.
- Sissignore.
— Швейцари на вхідних дверях посилатимуть тебе до портьє у вестибюлі, їм ти теж даватимеш по шилінгу. Ось тобі ще двадцять три шилінги. В двадцяти готелях з двадцяти трьох тобі, мабуть, скажуть, що вчорашнє паперове сміття спалено або викинуто. Але в решті трьох тобі покажуть купи паперів, в них ти і шукай цю сторінку газети «Тайме». Шансів знайти її у тебе майже ніяких. Ось тобі ще десять шилінгів на непередбачені витрати. Ввечері даси мені телеграму на Бейкер-стріт, в якій відзвітуєш, що тобі пощастило зробити. А тепер, Вотсоне, нам лишається останнє: зробити по телеграфу запит про кебмена номер дві тисячі сімсот чотири, після чого заскочимо в одну з картинних галерей на Бонд-стріт і проведемо там час до ленчу з нашими друзями.
- In ciascun caso il portinaio ti rimanderà al portiere e anche a questi tu darai uno scellino. Eccoti altri ventitré scellini. Certamente in venti casi su ventitré ti diranno che la carta straccia del giorno innanzi è stata o buttata o bruciata. Negli altri tre casi ti mostreranno un mucchio di carta e tu vi dovrai scovare in mezzo questa pagina del Times. Hai dunque il novantasette per cento di probabilità di non trovarla. Eccoti altri dieci scellini in caso di necessità. Mandami un resoconto telegrafico a Baker Street entro sera. E adesso, Watson, non ci rimane che stabilire, per mezzo del telegrafo, l'identità del vetturino numero 2704, dopo di che faremo una capatina in una delle tante pinacoteche di Bond Street, dove passeremo il tempo sino a quando sarà giunto il momento di recarsi all'albergo.