爱丽丝漫游奇境记
第 7 篇
Розділ сьомий
发疯的茶会
Божевільне чаювання
房前的一棵大树下，放着一张桌子。三月兔和帽匠坐在桌旁喝着茶，一只睡 鼠在他们中间酣睡着，那两个家伙把它当做垫子，把胳膊支在睡鼠身上，而且就 在它的头上谈话。“这睡鼠可够不舒服的了，”爱丽丝想，“不过它睡着了，可 能就不在乎了。”
Перед будинком, під деревом, був виставлений стіл, за яким пили чай Шалений Заєць та Капелюшник. Між ними спав як убитий Сонько-Гризун*, правлячи їм за подушку. Заєць із Капелюшником спиралися на нього ліктями і перемовлялись через його голову. "Страх незручно для Сонька, - подумала Аліса. - Але, якщо він спить, то, мабуть, йому байдуже".
桌子很大，他们三个都挤在桌子的一角，“没地方啦！没地方啦！”他们看 见爱丽丝走过来就大声嚷著。 “地方多得很呢！”爱丽丝说着就在桌子一端的大扶手椅上坐下了。
Стіл був великий, але всі троє тислися з одного його краю.
- Нема місця! Нема місця! - загукали вони, помітивши Алісу.
- Місця скільки завгодно! - обурилася Аліса й сіла у велике крісло кінець столу.
“要喝酒吗？”三月兔热情地问。
- Скуштуй вина, - люб'язно запропонував Шалений Заєць.
爱丽丝扫视了一下桌上，除了茶，什么也没有。“我没看见酒啊！”她回答。
Аліса кинула оком по столу, але, крім чаю, нічого не побачила.
- Не бачу тут ніякого вина, - сказала Аліса.
“根本就没酒嘛！”三月兔说。
- А ніякого й нема, - знизав плечима Шалений Заєць.
“那你说喝酒就不太礼貌了。”爱丽丝气愤地说。
- Тоді не вельми ґречно мені його пропонувати! - сердито мовила Аліса.
“你没受到邀请就坐下来，也是不太礼貌的。”三月兔回敬她。
- Так само, як і сідати за стіл без запрошення, - сказав Шалений Заєць.
“我不知道这是你的桌子，”爱丽丝说，“这可以坐下好多人呢？还不止三 个！”
- А я не знала, що його накрито тільки для вас, - відказала Аліса. - Тут далеко більше, ніж три чашки.
“你的头发该剪了。”帽匠好奇地看了爱丽丝一会儿，这是他第一次开口。
- Тобі слід постригтися, - сказав Капелюшник. (Він уже давненько пас її цікавими очима й ось нарешті озвався.)
“你应该学会不随便评论別人，”爱丽丝板著脸说，“这是非常失礼的。”
- А вам слід навчитися не зачіпати приватних тем, - з притиском мовила Аліса. - Це дуже нечемно!
帽匠睁大眼睛听著，可是末了他说了句：“一只乌鸦为什么会像一张写字台 呢？”
Капелюшник витріщив на неї очі, але сказав ось що:
- Чим крук схожий на капшук?
“好了，现在我们可有有趣的事了！”爱丽丝想，“我很高兴猜谜语，我一 定能猜出来，”她大声说。
"Ну, тепер буде веселіше! - подумала Аліса. - Люблю загадки!"
- Думаю, я розлущу ваш горішок, - промовила вона вголос.
“你的意思是你能说出答案来吗？”三月兔问，
- Ти думаєш, що зумієш знайти відповідь: ти це хотіла сказати? - мовив Шалений Заєць.
“正是这样。”爱丽丝说。
- Саме це, - відповіла Аліса.
“那你怎么想就怎么说。”三月兔继续说。
- Тоді думай, що кажеш, - мовив Заєць.
“我正是这样的，”爱丽丝急忙回答，“至少……至少凡是我说的就是我想 的──这是一回事，你知道。”
- Я завжди думаю! - поквапливо сказала Аліса. - Принаймні... принаймні кажу, що думаю... Зрештою, це одне й те саме!
“根本不是一回事，”帽匠说，“那么，你说‘凡是我吃的东西我都能看见’ 和‘凡是我看见的东西我都能吃’，也算是一样的了？”
- Аніскілечки! - скрикнув Капелюшник. - Ти ще скажи, ніби: «я бачу, що їм» і «я їм, що бачу» - одне й те саме.
三月兔加了句：“那么说‘凡是我的东西我都喜欢’和‘凡是我喜欢的东西 都是我的’，也是一样的喽？”
- Ти ще скажи, - докинув Шалений Заєць, - ніби «я люблю те, що маю» і «я маю те, що люблю» - одне й те саме!
睡鼠也像在说梦话一样说道：“那么说‘我睡觉时总要呼吸’和‘我呼吸时 总在睡觉’也是一样的吗？”
- Ти ще скажи, - підпрягся Сонько із заплющеними, мов у сновиди, очима, що «я дихаю, коли сплю» і «я сплю, коли дихаю» - одне й те саме!
“这对你倒真是一个样。”帽匠对睡鼠说。谈到这里话题中断了，大家沉默 了一会，这时候爱丽丝费劲儿地想着有关乌鸦和写字台的事，可是她知道的确实 不能算多，
- Щодо тебе, друзяко, то це й справді одне й те саме, - зауважив Капелюшник, і на тому розмова урвалася.
Якусь часину товариство сиділо мовчки, й Аліса намагалася пригадати все з тієї дещиці, яку знала про круків та капшуки.
还是帽匠打破了沉默，“今天是这个月的几号？”他问爱丽丝，一面从衣袋 里掏出了一只怀表，不安地看着，还不停地摇晃，拿到耳朵旁听听。
Капелюшник перший порушив мовчанку.
- Яке сьогодні число? - звернувся він до Аліси, добувши з кишені годинника. Він дивився на нього тривожними очима, тоді струснув ним і приклав до вуха.
爱丽丝想了想说，“四号。”
- Четверте, - хвильку подумавши, мовила Аліса.
“错了两天！”帽匠叹气说，“我告诉你不该加奶油的，”他又生气地看着 三月兔加了一句。
- На два дні відстає, - зітхнув Капелюшник, і додав, світячи лихими очима на Шаленого Зайця:
- Я ж тебе застерігав: масло не годиться для годинників.
“这是最好的奶油了！”三月兔辩白地说。
- Але ж то було масло найвищого ґатунку, - сумирно відповів той.
“不错，可是不少面包屑也掉进去了，帽匠咕噜著，“你不应该用面包刀加 奶油。”
- Так, але в нього могли потрапити крихти, - буркнув Капелюшник. - Додумався - мастити кухонним ножем!
三月兔泄气地拿起怀表看看，再放到茶杯里泡了一会儿，又拿起来看看，但 是除了说“这是最好的奶油了”，再没別的说的了。
Шалений Заєць узяв годинника й похмуро вп'явся в нього очима, тоді вмочив його у свій чай і глянув ще раз, після чого не знайшов нічого кращого, як повторити:
- Але ж масло було найвищого ґатунку!
爱丽丝好奇地从他肩头上看了看。“多么奇怪的不表啊，”她说，“它告诉 几月几日，却不告诉时间。”
- Який кумедний годинник, - зауважила Аліса, що з цікавістю зазирала Зайцеві через плече. - Показує дні, але не показує годин!
“为什么要告诉时间呢？”帽匠嘀咕著，“你的表告诉你哪一年吗？”
- Ну то й що? - промимрив Капелюшник. - Може, твій годинник показує роки?
“当然不，”爱丽丝很快地回答说，“可是很长时，里年份不会变的。”
- Певне, що ні, - жваво відказала Аліса. - А все тому, що рік триває дуже довго.
“这也跟我的表不报时间的原因一样。”帽匠说。
- Отак і мій - сказав Капелюшник.
爱丽丝被弄得莫名其妙，帽匠的话听起来没有任何意思，然而确实是地地道 道的英国话。“我不大懂你的话，”她很礼貌地说。
Аліса розгубилася. Капелюшникові слова, здавалось, були позбавлені будь-якого глузду, хоча вона добре розчула кожне слово.
- Я не зовсім вас розумію, - сказала вона якомога чемніше.
“睡鼠又睡着了，”帽匠说着在睡鼠的鼻子上倒了一点热茶。
- Сонько знову спить, - зауважив Капелюшник і хлюпнув йому на ніс гарячого чаю.
睡鼠立即晃了晃头，没睁开眼就说：“当然，当然，我自己正要这么说呢。”
Сонько нетерпляче труснув головою й озвався, не розплющуючи очей:
- Звичайно, звичайно, те самісіньке хотів сказати і я!
“你猜到那个谜语了吗？”帽匠说爱丽丝，
- Ну, як там загадка? Ще не відгадала? - запитав Капелюшник, знову повернувшись до Аліси.
“没有，我猜不出来，”爱丽丝回答，“谜底到底是什么呢？”
- Здаюся! - сказала Аліса. - І яка ж відповідь?
“我也不知道。”帽匠说。
- Уявлення не маю, - сказав Капелюшник.
“我也不清楚，”三月兔说，
- Я так само, - озвався Шалений Заєць.
爱丽丝轻轻叹了一声说，“我认为你应该珍惜点时间，像这样出个没有谜底 的谜语，简直是白白浪费宝贵的时间。”
Аліса стомлено зітхнула:
- І треба ж було вбити стільки часу на загадку, яка не має відповіді!
“如果你也像我一样对时间熟悉，”帽匠说，“你就不会叫它‘宝贵的时间’， 而叫它‘老伙计’了。”
- Якби ти знала Час так, як я, - насупився Капелюшник, - ти б цього не казала, бо Він - живий.
“我不懂你的意思。”爱丽丝说。
- Не розумію, - сказала Аліса.
“你当然不懂，”帽匠得意地晃著头说，“我敢肯定你从来没有同时间说过 话。”
- Ще б пак! - зневажливо тріпнув головою Капелюшник. - Ти ж, мабуть, із Часом ніколи й словом не перекинулася!
“也许没有，”爱丽丝小心地回答，“但是我在学音乐的时候，总是按著时 间打拍子的。”
- Здається, ні... - обережно відповіла Аліса. - Знаю лише, що іноді неправильно його вживаю, коли пишу завдання з мови.
“唉，这就完了！”帽匠说，“你最不高兴人家按住它打了。如果你同它好， 它会让钟表听你的话，譬如说，现在是早上九点钟，正是上学的时间，你只要悄 悄地对时间说一声，钟表就会一下子转到一点半，该吃午饭了！”
- Ага! Тоді все ясно! - сказав Капелюшник. З Часом треба поводитися правильно! Бач якби ти з ним дружила, він робив би з годинником усе, що захочеш. Ось, припустімо, зараз дев'ята ранку - якраз час початку уроків, а ти береш і шепочеш Часові одне слівце - і стрілки я-ак забігають!.. Пів на другу, час обідати.
“我真希望这样。”三月兔小声自语道。
- Хотів би я, щоб настав час обіду, - тихенько зітхнув Шалений Заєць.
“那太棒了！”爱丽丝思索著说，“可是要是我还不饿怎么办呢？”
- Звісно, це було б чудово, - задумливо мовила Аліса, - тільки до того часу я ще, мабуть не встигну зголодніти. '
“一开始也可能不饿，”帽匠说，“但是只要你喜欢，你就能把钟表保持在 一点半钟。”
- Мабуть, - погодився Капелюшник. - Але його можна затримати на половині другої й тримати скільки завгодно.
“你是这样办的吗？”爱丽丝问。
- Так і ви робите? - запитала Аліса.
帽匠伤心地摇摇头，“我可不行了，”他回答，“我和时间在三月份吵了架 ──就是他发疯前（他用茶匙指著三月兔），那是在红心王后举办的一次大音乐 会上，我演唱了：
Капелюшник скрушно похитав головою.
- Аби ж то... Ми з Часом розбили глека ще в березні, якраз перед тим, коли оцей добродій (він показав чайною ложечкою на Шаленого Зайця) ошалів, - на великому королівському концерті. Я мав співати:
‘闪闪的小蝙蝠，
我感到你是多么奇怪！’
Іди, іди, борщику,
Зварю тобі дощику
В олив'янім горщику...
你可能知道这首歌吧？”
- Знаєш цю пісню?
“我听过一首同它有点像（原来的歌应为“闪闪的小星，你是多么的奇怪…… 帽匠全唱错了。这首歌现在中国有唱片，有些中小学常常播放。）。”爱丽丝说。
- Та наче щось таке чула, - відповіла Аліса.
“我知道下面是这样接着的，”帽匠继续说，“是这样的：
- Там є ще продовження, - і Капелюшник заспівав:
‘你飞在地面上多高，
就像茶盘在天空上。
闪啊，闪啊……’”
Мені каша, тобі дощ
Щоб періщив густий борщ!
Іди, іди, борщику...
睡鼠抓了摇身子，在睡梦中开始唱道：“闪啊，闪啊，闪啊，闪啊，”一直 唱下去，直到他们捅，了它一下才停止。
Тут Сонько стрепенувся і крізь сон заспівав: «Іди-іди-іди-іди-іди...» Він співав так довго, аж решті чаєпивців довелося його вщипнути, аби він перестав.
“我还没唱完第一段，”帽匠说，“那王后就大喊道“他简直是在糟蹋时间， 砍掉他的头！’”
- Ну так от, - повів далі Капелюшник, - доспівую я перший куплет, коли це Королева як підскочить та як зарепетує: «Це марнування Часу! Він убиває Час! Відтяти йому голову!»
“多么残忍呀！”爱丽丝攘道。
- Яке дикунство! - вигукнула Аліса.
帽匠伤心地继续说，“从那以后，它就再也不肯照我的要求做了，它总是停 在六点钟。”
- І відтоді, - тоскно додав Капелюшник, - Час для мене пальцем об палець не хоче вдарити! Відтоді у нас завжди шоста година.
爱丽丝的脑子里突然闪过一个聪明的念头，她问：“这就是这儿有这么多茶 具的缘故吗？”
Нараз Алісу осяяв здогад.
- І через те стіл накритий до чаю*? - спитала вона.
“是的，就是这个缘故，”帽匠叹息著说，“只有喝茶的时间，连洗茶具的 时间也没有了。”，
- Атож, саме через те, - зітхнув Капелюшник. - У нас завжди пора чаю, нам навіть ніколи помити посуд.
“所以你们就围着桌子转？”爱丽丝问。
- Виходить, ви просто пересуваєтесь по колу, чи не так? - спитала Аліса.
“正是这样，”帽匠说，“茶具用脏了，我们就往下挪。”
- Достеменно так, - відповів Капелюшник. - Вип'ємо чашку і пересідаємо до другої.
“可是你们转回来以后怎么办呢？”爱丽丝继续间。
- А що ви робите, коли доходите до того місця, звідки починали? - ризикнула спитати Аліса.
“我们换一个话题吧，”三月兔打着哈欠打断了他们的谈话，“我听烦了， 建议让小姑娘讲个故事吧。”
- Давайте міняти тему! - втрутився, позіхаючи, Шалений Заєць. - Це вже починає набридати. Пропоную: нехай наша панянка розкаже нам казку.
“恐怕我一个故事都不会讲，”爱丽丝说。她对这个建议有点慌神。
-Боюсь, я не знаю жодної, - збентежилася Аліса.
“那么睡鼠应该讲一个！”三月兔和帽匠一齐喊道，“醒醒，睡鼠！”他们 立刻在两边一起捅它。
- Тоді розкаже Сонько! - скрикнули обидва чаєпивці. - Гей, Сонько, прокинься! - І вони ущипнули його відразу з обох боків.
睡鼠慢慢地睁开眼，嘶哑无力地说：“我没有睡，你们说的每一个字我都听 著呢。”
Сонько спроквола розплющив очі.
- Я не спав, - озвався він хрипким голосочком. - Я чув, хлопці, кожне ваше слово.
“给我们讲个故事！”三月兔说。
- Розказуй казку! - зажадав Шалений Заєць.
“就是，请讲一个吧！”爱丽丝恳求著。
- Будь ласка, - підхопила Аліса.
“而且要快点讲，要不然你还没讲完又睡着了，”帽匠加了一句。
- Але хутко, - докинув Капелюшник, - бо знову заснеш і не докажеш до кінця.
睡鼠急急忙忙地讲了：“从前有三个小姐妹，她们的名字是：埃尔西、莱斯 、蒂尔莉，她们住在一个井底下……”
- Колись давно жили собі три сестрички, - швидко заторохтів Сонько, - і звали їх Олша, Асіла і Тільда*. І жили вони на дні криниці.
“她们靠吃什么活着呢？”爱丽丝总是最关心吃喝的问题。
- І що вони там їли? - запитала Аліса, яку завжди цікавили проблеми харчування.
“她们靠吃糖浆生活。”睡鼠想了一会儿说。
- Мелясу, - сказав Сонько, хвилину подумавши.
“你知道，这样是不行的，她们都会生病的。”爱丽丝轻声说。
- Не могло такого бути, - лагідно зауважила Аліса, - адже вони всі були б недужі.
“正是这样，她们都病了，病得很厉害。”睡鼠说。
- А вони й були недужі, - сказав Сонько. - Дуже недужі...
爱丽丝尽量地想象这样特殊的生活方式会是什么样子，可是太费脑子了。于 是，她又继续问：“她们为什么要住在井底下呢？”
Аліса спробувала уявити, як то можна все життя харчуватися самою мелясою, і це тільки посилило її сумніви.
- А чому вони жили на дні криниці? - допитувалася вона далі.
“再多喝一点茶吧！”三月兔认真地对爱丽丝说。
- Чому ти не п'єш більше чаю? - цілком серйозно мовив Шалений Заєць.
“我还一点都没喝呢？因此不能说再多喝一点了！”爱丽丝不高兴地回答。
- Більше? - образилася Аліса. - Я ще взагалі його не пила!
- Більше чаю вона не хоче, - задумливо сказав Шалений Заєць.
“你应该说不能再少喝点了，”帽匠说，“比没有喝再多喝一点是最容易不 过的了。”
- Ти хочеш сказати, менше чаю вона не хоче, - втрутився Капелюшник, - адже випити більше, ніж нічого, дуже просто.
“没人来问你！”爱丽丝说。
- А вашої думки ніхто не питав, - зауважила Аліса.
“现在是谁失礼了？”帽匠得意地问。
- То хто тут зачіпає приватні теми? - переможно запитав Капелюшник.
这回爱丽丝不知该说什么了，只得自己倒了点茶，拿了点奶油面包，再向睡 鼠重复她的问题：“她们为什么要住在井底下呢？”，
Відповісти на це було нічого, тож Аліса взяла собі чаю і хліба з маслом, а тоді знов повернулася до Сонька.
- То чому ж вони жили на дні криниці?
睡鼠又想了一会，说：“因为那是一个糖浆井。”
Сонько знову трохи подумав і промовив:
- Бо то була мелясна криниця.
“没有这样的井！”爱丽丝认真了。帽匠和三月兔不停地发出“嘘、嘘……” 的声音，睡鼠生气地说：“如果你不讲礼貌，那么最好你自己来把故事讲完吧。”
- Таких не буває! - сердито сказала Аліса.
- Тс!.. тс!.. - засичали на неї Капелюшник і Шалений Заєць.
- Як моє не в лад - я з своїм назад! Докінчуй казку сама, - набурмосився Сонько.
“不，请你继续讲吧！”爱丽丝低声恳求著说，“我再不打岔了，也许有那 样一个井吧。”
- Ні, ні, будь ласка, розказуйте далі! - покірно сказала Аліса. - Я більше не перебиватиму. Мабуть, один такий колодязь усе ж був.
“哼，当然有一个！”睡鼠煞有介事地说。又往下讲了：“这三个小姐妹学 著去画画。”
- Один! Аякже! - запирхав Сонько. Проте оповідати далі не відмовився.
- Отже, ці три сестрички... вони, бачте, жили собі, лижучи...
“她们画什么呢？”爱丽丝忘了自己的保証又问开了。
- Лежачи? - засумнівалася Аліса, забувши про свою обіцянку.
“糖浆。”睡鼠这次毫不犹豫地回答。
- Не лежача, а лижучи - вони лизали мелясу! - випалив Сонько, цього разу без жодних роздумів.
“我想要一只干净茶杯，”帽匠插嘴说，“让我们移动一下位子吧。”
- Мені потрібна чиста чашка, - перебив Капелюшник. - Пересуньмося на одне місце.
他说着就挪到了下一个位子上，睡鼠跟著挪了，三月兔挪到了睡鼠的位子上， 爱丽丝很不情愿地坐到了三月兔的位子上。这次挪动唯一得到好处的是帽匠，爱 丽丝的位子比以前差多了，因为三月兔把牛奶罐打翻在位子上了。
І тут-таки пересів на сусідній стілець. Сонько посунувся на його місце, Шалений Заєць - на місце Сонька, й Алісі, хоч-не-хоч, довелося сісти на місце Шаленого Зайця. Капелюшник єдиний виграв від такого переміщення, зате Алісі було найгірше, оскільки Шалений Заєць устиг перекинути у своє блюдце глечик з молоком.
爱丽丝不愿再惹睡鼠生气，于是开始小心地说：“可是我不懂，她们从哪里 把糖浆取出来的呢？”
Алісі не хотілося знов ображати Сонька-Гризуна, тож вона спитала дуже обережно.
- І все ж я не розумію: як вони там жили?
“你能够从水井里吸水，”帽匠说，你也应该想到从糖浆井里能够吸糖浆了， 怎么样，傻瓜？”
- Як, як? - озвався Капелюшник. - Лизнуть меляси, та й точать ляси... Второпала, дурненька?
“但是她们在井里呀！”爱丽丝对睡鼠说。
- Перепрошую, а що таке ляси? - спитала Аліса, пускаючи повз вуха останнє Капелюшникове слово.
“当然她们是在井里啦，”睡鼠说，“还在很里面呢。”
- Ляси - це баляндраси, - пояснив Сонько.
这个回答把可怜的爱丽丝难住了，她好大没打搅睡鼠，让它一直讲下去。
Спантеличена такою відповіддю, бідна Аліса аж кілька хвилин не перебивала Сонькової оповіді.
“她们学着画画，”睡鼠继续说着，一边打了个哈欠，又揉揉眼睛，已经非 常困了，“她们画各种各样的东西，而每件东西都是用‘老’宇开头的。”
- Отак вони й жили, - вів спроквола Сонько-Гризун, позіхаючи й тручи очі, бо його починав морити сон, - лизнуть меляси, поточать ляси, та й малюють всякі вихиляси - усе, що починається з літери Б.
“为什么用‘老’字开头呢？”爱丽丝问。
- Чому саме з Б? - поцікавилася Аліса.
“为什么不能呢？”三月兔说。
- А чом би й ні? - рвучко підвів голову Шалений Заєць.
爱丽丝不吭气了。
Аліса знову вмовкла.
这时候，睡鼠已经闭上了眼，打起盹来了，但是被帽匠捅 了─下，它尖叫著醒来了，继续讲，“用‘老’字开头的东西，例如老鼠笼子， 老头儿，还有老多。你常说老多东西，可是你怎么画出这个─老多’来？”
Сонько-Гризун став западати в дрімоту, та коли Капелюшник його вщипнув, він тоненько вискнув і заговорив далі:
- ... з літери Б, наприклад: баляндраси, блідий місяць, байдики, багацько... До речі, чи траплялося тобі бачити таку штукенцію, як багацько?
“你问我吗？”爱丽丝难住了，说，“我还没想……”
- М... м... м... Як би вам сказати, - остаточно розгубилася Аліса. - Я не думаю...
“那么你就不应该说话！”帽匠说。
- То й не кажи нічого! - озвався Капелюшник.
这句话可使爱丽丝无法忍受了，于是她愤愤地站起来走了，睡鼠也立即睡着 了。那两个家伙一点也不注意爱丽丝的走掉。爱丽丝还回头看了一两次，指望他 们能够留她。后来她看见他们正要把睡鼠塞进茶壺里去。
Такої нетактовності Аліса стерпіти вже не могла: вона встала й подалася геть. Сонько миттю заснув, а на решту чаєпивців Алісин відхід не справив належного враження, хоча вона й озиралася раз чи двічі - чи не покличуть її назад. Оглянувшись востаннє, вона побачила, як Заєць із Капелюшником запихають Сонька у чайник.
“不管怎么说，我再也不去那里了，”爱丽丝在树林中找路时说，“这是我 见过的最愚蠢的茶会了。”
- Ну й нехай, усе одно я більше туди не піду! - казала собі Аліса, пробираючись крізь хащі. - Скільки живу, дурнішої компанії не бачила!
就在她叨叨咕咕的时候，突然看到一棵树上还有一个门，可以走进去。“真 奇怪！”她想，“不过今天的每件事都很奇怪，还是进去看看吧。”想着就走进 去了。
Не встигла вона це доказати, як раптом у стовбурі одного з дерев угледіла двері.
- Оце цікаво! - подумала вона. - А втім, сьогодні цікаве все. Гадаю, мені можна туди ввійти?
她又一次来到那个很长的大厅里了，而且很靠近那只小玻璃桌子。“啊，这 是我最好的机会了！”她说着拿起了那个小金钥匙，打开了花园的门，然后轻轻 地咬了一门蘑菇（她还留了一小块在口袋里呢），直到缩成大约一英尺高，她就 走过了那条小过道。终于进入了美丽的花园，到达了漂亮的花坛和清凉的喷泉中 间了。
Вона увійшла, і... знов опинилася у довгому коридорі з тим самим скляним столиком.
- Тепер я вже буду мудріша, - сказала вона подумки і почала з того, що взяла золотого ключика й відчинила дверцята до саду. Далі вона відшукала в кишені шматочок гриба і гризла його доти, доки не зменшилася вдвоє.
І ось, пробравшись крізь вузенький прохід, вона вступила нарешті до чарівного саду з барвистими квітниками й прохолодними водограями.